Медіагрупа «Антена»  

НЕНАЧЕ ЛЮДИ ПОДУРІЛИ?

Ольга МАЛЬОВАНА, Валерій ВОРОТНИК# 31, 06.08.2008

У минулому числі газети ми розповіли нашим читачам про ганебний випадок, що стався десять днів тому в селі Багва Маньківського району. Брутально було побито швейцарського бізнесмена Морітца Штамма, який очолює успішне місцеве сільгосппідприємство. Сталося це 24-го липня. Друкуючи попередню інформацію, ми помилилися у визначенні дати інциденту, бо ще тиждень тому інформація про інцидент, судячи з усього, старанно приховувалася маньківською владою. Через кілька днів селяни, не бачачи активності правоохоронців, буквально підстерегли Олександра Черевка, губернатора Черкащини, під час відвідин розташованого поруч з Багвою його рідного села Водяники та розповіли йому про ганебний випадок. Кажуть, Черевко взяв під особистий контроль хід розслідування. І вже через кілька днів стало відомо про порушення карної справи за фактом побиття швейцарця. Минулого тижня у селі працювали наші журналісти, на телеканалі державної телерадіокомпанії «Рось» у програмі журналістських розслідувань «Реальний погляд» вийшов сюжет, що викликав по області неабиякий резонанс. З’явилися навіть захисники тих, хто побив тендітного швейцарця. Мовляв, він засіяв чужі паї, за що й отримав у швейцарську ріпу.

Село із якоюсь нехарактерною для центральної України назвою Багва, де сьогодні мешкають майже 600 жителів, розташувалося за 30 кілометрів від районного центру Маньківка. Як і всі у нашому краї, воно потопає у зелені і вабить око красою. Певно, надивившись на ці краєвиди, Тарас Шевченко писав: «Село на нашій Україні, неначе писанка село... Зеленим гаєм поросло». Втім, якби відомий земляк, а його батьківщина поруч — на Звенигородщині — побачив, що у селі коїться сьогодні, йому на думку спали б інші рядки: «Село неначе погоріло, неначе люди подуріли...» І хоча ці слова — про панщину, вони цілком стосуються і тієї проблеми, що визрівала в Багві два останні роки, і того випадку, що стався там трохи більше тижня тому.

Сталося так, що сьогодні на території села Багва працюють кілька сільськогосподарських підприємств, вони орендують у мешканців їхні земельні паї та обробляють багвянські землі. Серед них — товариства «Лани Маньківщини», «Ранкова зоря» та «Багва». Два останні — сільгосппідприємства «Багва» та «Ранкова зоря» — кілька останніх років не миряться за землю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багва» створене 2001 року на базі збанкрутілого на той час господарства «Нива». З моменту створення і протягом наступних 5 років його працівники боролися із нецивілізованими псевдоринковими умовами на селі самотужки, аж поки волею долі, навесні 2006-го до них не прийшов інвестор — громадянин Швейцарії Морітц Штамм. Люди йому повірили і віддали свої паї.

До речі, ще один парадокс, який ніколи, мабуть, не збагнути більшості новоявлених українських мільйонерів — оселившись у Багві і маючи непоганий статок, Морітц не кинувся будувати таку собі хатину, хоча б за мільйон гривень, а вклав їх в господарство, сам же поселився у невеличкій і дуже скромній кімнатці на території тракторної бригади підприємства. І це не дивлячись на те, що на придбання техніки та упорядкування господарства він потратив більше мільйона євро.

Каже, що йому подобається у Багві працювати, а особливо подобаються місцеві люди. Такої ж думки і дівчина Морітца Клара. Вона закінчила фермерську школу в Німеччині і зараз всіляко йому допомагає.

І все було б добре й мирно, але частина жителів Багви — 67 осіб приблизно 2 роки тому забажала укласти угоди з іншим товариством «Ранкова зоря». Директор «Ранкової зорі» — відомий у цих краях Петро Євич, директор фірми «Агро-Рось», що у Корсунь-Шевченківському. У своїй далекій молодості, подейкують, Петро Петрович працював у славнозвісному КДБ, але був звільнений звідти. Після помаранчевої революції Євич очолив Корсунь-Шевченківську райдержадміністрацію, але попрацював недовго — указом президента і звідти його було звільнено. Щодо успіхів в аграрному бізнесі, то Петро Євич є відомим на Черкащині бізнесменом та, подейкують, мільйонером, його інтереси пов’язані навіть з кількома районами області. Що змусило його почати діяльність у Багві, наразі невідомо. Але порівняно із товариством «Багва», в яке на сьогодні селяни здали 348 земельних паїв, у «Ранковій зорі» пана Євича їх, як з’ясувалося, значно менше — 67. Тому земельні ділянки пайщиків «Ранкової зорі» виявилися розкиданими по різних полях села Багва. Звичайно, у директора товариства «Ранкова зоря» виникло цілком закономірне з економічної точки зору і з позиції зручності господарювання бажання, аби його товариству товариство «Багва» погодилося виділити земельну ділянку єдиним масивом.

Власники земельних паїв товариства «Багва» з цим категорично не погодилися. Питання неодноразово виносили на збори членів товариства, однак поступатися своїм клаптем землі, натомість отримати інший, на який, до речі, згодом могли з’явитися нові претенденти, члени товариства «Багва» не хотіли. Земельне законодавство урегульовує подібні конфлікти лише за згодою сторін — в законі присутня доволі однозначна фраза про те, що господарі паїв можуть звернутися до інших з пропозицією укласти договір міни пайових ділянок. Але питання зависло в повітрі — селяни навідріз відмовлялися мінятися паями так, щоб у «Ранкової зорі» опинилася цілісна ділянка. Та це є їх право. На незговірливих селян директор, подейкують, намагався знайти іншу управу. Селяни розказали нашим журналістам і про залякування, і про інші засоби, завдяки яким їх намагалися примусити підписати відмову від ділянок.

З лютого 2007 року, коли товариство «Ранкова зоря» уклало угоди про оренду землі зі своїми пайщиками, і до травня нинішнього, коли зробило розподіл земельних ділянок в натурі, земельні ділянки пайщиків «Ранкової зорі» обробляти ніхто не поспішав. Земля пустувала, поростала рясним бур’яном, що розсівався по навколишнім обробленим ділянкам.

Тоді Моритц Штамм і вирішив засіяти цю землю сам. Коментуючи події, згодом Петро Євич буде обурюватися, мовляв, хай іноземці вивчають наші закони. Але як розтлумачити європейцю, що згідно з українським законодавством власник найкращих в Європі чорноземів може тримати їх у занедбаному стані? Морітц зробив те, що підказала йому ощадливість та охайність жителя Швейцарії. Та чи є це достатньою підставою, щоб його калічити?

Тож товариство «Багва» засіяло на цій території ячмінь, а у травні, коли він вже майже визрів, товариство «Ранкова зоря» виділило свої землі в натурі — тобто виокремило конкретні ділянки. Вони виявилися на посівах ячменю товариства «Багва».

Ось тоді і почав розгоратися конфлікт. «Ранкова зоря» та її власник чомусь стали вважати, що ячмінь повинен належати саме їм. У швейцарця була інша думка з цього приводу. Щодо пошуків компромісів — мовляв частину врожаю можна віддати господарю пая, навіть не йшлося. Євич вважав, що має отримати все і негайно. І його ніскільки не турбував доволі сумнівний правовий бік справи — формально в натурі земля була виділена вже після засіву.

Ситуація доволі непроста. Ускладнює її й присутність тут суто людського фактора. З’ясувати, де й чиї земельні наділи, мають компетентні органи, точніше, зробити це вони повинні були вже давно, аби не довести ситуацію до ганебної. А що таке бізнес по-українськи, європейцям, напевне, ніколи не збагнути.

Сталося це 24 липня близько другої пополудні. Як вдалося з’ясувати «Антені», на території товариства «Багва» персонально з’явився керівник «Ранкової зорі» пан Євич у супроводі трьох молодиків. Люди сьогодні бояться говорити в присутності телевізійної камери, оскільки, мовляв, нам ще жити у цьому селі, але поза кадром розповідають, що прибульці погрожували особисто одному із фахівців підприємства, говорячи йому фрази на зразок — у тебе є сім’я і діти. А потім на території тракторної бригади товариства «Багва» ця компанія, до складу якої входила поважна особа, котра свого часу очолювала Корсунь-Шевченківську РДА, жорстоко побила керівника товариства «Багва» Морітца Штамма. Морітц сам особисто розповідає, що його били ногами і руками, по обличчю і тулубу, продовжували бити навіть коли він, знепритомнівши, впав на землю.

Після інциденту напівживого швейцарця доставили до київської клініки «Борис». Вочевидь, його близькі мали підстави не довіряти місцевій медицині. Висновок лікарів, які його оглядали, довгий. У Морітца серйозна травма хребта — перелом поперечного відростка одного з хребців, множинні забої м’яких тканин голови, рук та ніг, грудної і поперекової областей тощо. Як наслідок, молодий чоловік, якому всього 28 років, сьогодні прикутий до ліжка. У нього опущення нирок, йому важко говорити і навіть дихати. Але знімальну групу телеканалу «Антена-плюс» він зустрічав, посміхаючись. На питання журналістів, чому він удома, а не в лікарні, Морітц дає незрозумілу для більшості українських начальників і начальничків, які звикли зазвичай ховатися за лікарняний завжди, як тільки у них якась неприємність по роботі, відповідь — жнива, я маю бути тут.

За інформацією «Антени», жорстоко побитий директор товариства до міліції відразу не звертався. За офіційною версією, міліцію він повідомив лише наступного дня, 25 липня. Неофіційно — скоріш за все, місцеві начальнички бажали спустити справу так би мовити «на гальмах», не очікуючи широкого розголосу. Подейкують, що Петро Євич має великий вплив на місцевих правоохоронців та адміністрацію. Селяни пов’язують саме з цим численні перевірки пожежників, податківців та міліціонерів, що відвідували Багву протягом місяців напередодні інциденту. Чи так воно насправді, мають сьогодні з’ясувати компетентні органи. Але однозначно можна стверджувати, що «безпредєлу», який напевно хтось планував у Багві, вже не буде. Селяни зрозуміли, що справжній господар — це той, хто платить заробітну плату, обробляє землю. І це не залежить від кольору його паспорта і громадянства. Але прикра подія, що сталася на Маньківщині, — знак українській владі. Якщо вона зацікавлена в інтеграції до Європи та залученні європейських інвесторів на зразок Морітца Штамма, то має негайно удосконалити законодавство і зробити так, щоб людина, яка працює на землі, почувалася комфортно та захищено. Щоб різні «червоні барони» не чинили на селі самосуд, не робили із селян кріпаків.

До речі, за інформацією наших журналістів, порушена карна справа вже перекваліфікована з «хуліганки» на більш серйозну статтю, яка передбачає покарання від трьох до п’яти років позбавлення волі. Та чи будуть покарані злочинці, що познущалися над трударем-швейцарцем? І чи не переконає суспільство та Феміду дехто в тому, що швейцарець поцупив чужу землю, за що й отримав ляпаса...









ТОП-СТАТТІ
Номер # 31, 06.08.2008
ОСТАННІ НОВИНИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 85 хитов: 9971
вчера: 205/28525
время генерации: 0.026956081390381; SQL запросов: 11