Медіагрупа «Антена»  

Громадянин Одарич: зворотний бік Місяця

Упродовж чотирьох років журналісти «Антени» ретельно відслідковували та документували славетний шлях команди Бродського–Одарича в Черкасах. Ми стали свідками спекуляцій навколо геніальності менеджменту, який призвів до повного банкрутства таких колись відомих підприємств, як «Темп» та «ДОК». Ми стали очевидцями, як мер Одарич перетворив Черкаси на товариство з обмеженою кримінальною відповідальністю. Сотні публікацій у газеті «Антенна». Як певний проміжний результат — кримінальні справи, нарешті порушені за фактами корупції та зловживань міської влади. Те, про що ми писали роками, нарешті побачили правоохоронці. До речі, сьогоднішні повідомлення для ЗМІ інколи викликають відчуття дежавю — здається, що просто переписані наші минулі публікації, де відкинуто емоційні сентенції, а факти викладені згідно зі статтями Карного кодексу.

Ми не слідчі. Але нам усі ці роки доводилося робити їхню роботу. Сьогодні ми намагаємося скорочено та менш емоційно проаналізувати образ чинного міського голови Одарича. Ми розкриємо факти та обставини, невідомі широкому загалу. Наша публікація — лише припущення щодо фактів та справжніх обставин життя і діяльності міського голови Одарича. Читайте, аналізуйте... А висновки, сподіваємося, зроблять слідчі прокуратури, МВС та податкової. Здається, ми підкидаємо їм чимало роботи.

Герой нашого розслідування народився 26 червня 1967 року на Чернігівщині, у місті Ніжині. Прописаний у Києві. За чотири роки перебування на посаді міського голови Черкас так і не переселився в місто. Фактичною адресою проживання є нежитлове приміщення, переобладнане з корпусу санаторію «Мошногір’я» в селі Мошни та придбане за дивною ціною в 140 тисяч гривень.

Одружений, має трьох дітей. Щодня їздить на роботу з Мошен до Черкас. Має кількох приватних охоронців, робота яких, за деякою інформацією, оплачується Михайлом Бродським.

Не має вищої освіти, хоча походить із сім’ї інтелігентів. Про освіту пише скромно: «Навчався на математичному факультеті КНУ». Продовжити навчання він не забажав.

Одарич — далеко не бідна людина. Його реальні статки значно відрізняються від образу сором’язливого та аскетичного правдолюба і демократа. Співзасновник та акціонер СП ТзОВ «Венето», СП ТзОВ «Томпо» (м. Київ), «Кременчуцький меблевий комбінат», «Чернігівська деревообробна фабрика», завод «Аверс» (м. Київ), ТОВ «Черкаський ДОК», ЗАТ «Черкаський меблевий комбінат», ЗАТ «Черкаський завод ДСП», ВАТ «Темп», ТОВ «Коврай», фермерське господарство «Коврай», швейна фабрика «Коврай» (Золотоніський район).

Названі вище структури здебільшого замкнені в єдиний цикл виготовлення меблів. Велика кількість фактично пов’язаних суб’єктів дозволяє маніпулювати фінансовими документами, щоб увести в оману контролюючі органи та уникнути сплати частини податків. За вказівками Одарича свідомо завищується собівартість меблів з метою зменшення податку на прибуток. Так, ДСП закуповується на власній чернігівській фабриці за цінами, вищими за ринкові. Разом із ДСП на порядок завищується вартість матраців «Венето». Відповідно зростає собівартість продукції, яка продається за стандартними ринковими цінами, та зменшується податок на отриманий прибуток. Кошти від такого завищення не втрачаються, а за тіньовими схемами повертаються на заводи, які перебувають у власності Одарича. Якби складники закуповувалися не за завищеними цінами, а за їхньою собівартістю, прибуток мав би зрости на порядок.

Частина отриманих коштів, ймовірно, «відмивається» в процесі фінансування утримання спортивного клубу та команди «Черкаські Мавпи», таким чином переводиться у готівку.

Контролює валютні рахунки за кордоном, які можуть слугувати для накопичення тіньових коштів від зовнішньоекономічних операцій, за якими українськими підприємствами ведеться подвійна бухгалтерія. Надалі ці кошти використовуються для закупівлі обладнання, яке ввозиться в Україну під виглядом іноземних інвестицій.

Зараз не обіймає посад, діяльність на яких може призвести до кримінальної чи адміністративної відповідальності, офіційно залишивши за собою головування спостережною радою «Темпу» та радою директорів «ДОКу», а також президентство у спортивному клубі «Черкаси». Всі ці посади формально займають віддані йому особисто люди з команди Михайла Бродського.

Найближчим політичним соратником є Бродський. Одарич пов’язаний з ним не лише ідейно, а й фінансово, тому від перспектив одного цілковито залежить успіх іншого. Наявна інформація свідчить, що в політичній діяльності Бродський і Одарич ведуть спільну гру, спрямовану на використання політичних союзників для вирішення власних меркантильних інтересів. З огляду на те, що Бродський схильний до ведення радикальної політичної діяльності, різких, агресивних проявів, схожий політичний стиль притаманний і Одаричеві. Прикладом може слугувати замах на журналістів «Антени» Валерія Воротника, Володимира Мамалигу та його 10-річного сина, який стався 16 лютого 2009 року. Одарич з’явився на місці події через кілька хвилин після вибуху та, на думку очевидців, виглядав дещо здивованим тим, що журналістам вдалося уникнути смерті. Про причетність саме Бродського та Одарича до спроби вбивства журналісти заявили оразу. Але слідство триває досі.

Через складний характер Одарича не сприймає більшість місцевого політикуму.

Амбітний, схильний до авторитарного стилю керівництва. У своїй політичній діяльності цілком підпорядкований Бродському та спирається на людей, які входять до його команди або перебувають у прямій матеріальній і посадовій залежності. Має значний рівень недовіри до оточення, вважає, що має багато ворогів, тому веде замкнутий спосіб життя, обмежений закритою групою постійних контактів.

Здатен до різких радикальних проявів, що розглядає як додатковий піар.

У Черкаській міській раді має контрольовану більшість, яка постійно коливається в межах 32–35 осіб. Для її «утримання» під власним іменем фактично очолив так звану «земельну мафію».

Так, згідно з рішенням сесії Черкаської міської ради від 18.02.2010 року громадянам був наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок (район Соснівка). Одарич спільно з депутатами названого органу місцевого самоврядування, маючи на меті отримати у власність зазначені земельні ділянки в межах ботанічної пам’ятки місцевого значення «Ландшафтне насадження вікової сосни», затвердженого рішенням сесії міськради, підготували заяви від підставних осіб на отримання згаданих земельних ділянок та в порушення порядку розгляду земельних питань без відповідного голосування внесли їх до переліку осіб, яким надано дозвіл на розробку проектної документації.

З огляду на те, що нормативна грошова оцінка вказаних земельних ділянок становить близько 430 тис. грн., переведення їх у приватну власність завдасть суттєвих збитків інтересам обласного центру.

Крім того, Сергій Одарич причетний до незаконних оборудок із місцевим бюджетом для задоволення власних інтересів та інтересів третіх осіб.

Так, 25.07.2008 року між виконкомом Черкаської міської ради в особі голови С.О.Одарича та ТОВ «Епіцентр К» в особі П.О.Ковтуна було укладено договір №63 пайової участі замовників будівництва торгівельного центру по вул. 30-річчя Перемоги, 29 у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у грошовому вигляді. Розмір пайової участі, згідно з укладеним договором, становить один мільйон сімсот тридцять п’ять тисяч чотириста дев’яносто п’ять гривень.

Згідно з п.3.2. зазначеного договору, забудовник в особі ТОВ «Епіцентр К» перед отриманням дозволу на виконання будівельних робіт (робіт із реконструкції) в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Черкаської міської ради повинен перерахувати суму пайової участі до загального фонду міського бюджету, код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження», про що надати підтверджувальні документи та оформити в управлінні капітального будівництва виконавчого комітету Черкаської міської ради довідку.

Також міський голова С.О.Одарич завідомо, будучи обізнаним у своїх вчинках, всупереч змісту п.3.2. Договору №63 та вимогам ч.1 ст.211 КК України видав розпорядчий акт, яким було змінено дохідну частину місцевого бюджету. Він підписав Додаткову угоду №1 до договору від 25.07.2008 року №63, якою внесено зміни, згідно з якими сплата пайової участі у сумі 1 735 495,0 гривень здійснюється на рахунки, визначені у переліку, що є додатком №2 до договору №63 від 25.07.2008 року. Додаток №2 є невід’ємною частиною цього договору (а саме — придбання автомобіля УАЗ, катера та причепа до катера на загальну суму 570 137 грн., а також інші види робіт). У додатку №2 зазначались рахунки приватних підприємств, установ та організацій, на які мали бути перераховані кошти у вигляді пайової участі.

Після надання виконкому підтверджувальних документів (платіжних доручень про переведення коштів на зазначену суму) управління капітального будівництва виконавчого комітету Черкаської міської ради не пізніше трьох календарних днів з дати надання зазначених документів видає ТОВ «Епіцентр К» довідку про повне виконання ТОВ «Епіцентр К» своїх зобов’язань за договором №63 від 25.07.2008 року.

25.07.2008 року міський голова С.О.Одарич, будучи обізнаним у своїх протиправних вчинках, підписав додаткову угоду № 2 до договору від 25.07.2008 №63 з генеральним директором ТОВ «Епіцентр К», якою було розірвано Додаткову угоду №1 до договору від 25.07.2008 №63 та скасовано додаток №2 до цього договору.

Проте гроші ТОВ «Епіцентр К» були перераховані на рахунки приватних структур, вказаних у додатку №2 Договору №63. Правда, згодом гроші були відкликані ТОВ «Епіцентр К» як ... помилково перераховані.

Гроші від «Епіцентру» в сумі 1 735 000 495 гривень, що складає 5% від кошторисної вартості будівництва, повинні були надійти до міського бюджету, а вже потім розподілятися депутатами на потреби міста. Але в результаті підписання особисто Сергієм Одаричем доповнення до договору конфігурація платежів кардинально змінилася. Одарич, очевидно, забув, що він працює не у приватній лавці купецької гільдії Бродського, а в солідній офіційній установі. І пішли грошики, які вже з усією відповідальністю можна було назвати народними, минаючи міський бюджет, прямісінько на рахунки приватних фірм. Ми, звісно ж, далекі від думки, що міський голова зробив цей крок у надії на якісь дивіденди у вигляді «відкатів». Хоч, кажуть, і це не можна виключати. Інакше як пояснити, за які такі заслуги перед містом мало кому відоме ТОВ «Спецдревцентр» із с. Свидівок одразу ж отримало майже 340 тисяч нібито за роботи з благоустрою міста.

Майже півмільйона отримала якась київська фірма за постачання технологічного обладнання для якогось фонтана, в Запоріжжі було закуплено катер (сподіваємося, торпедний) і причіп для його перевезення, автомобіль УАЗ і ще багато чого іншого. Адже не так просто витратити майже два мільйони гривень! Не забули й рідний команді Бродського–Одарича ДОК, якому за виготовлення лавок перепало понад 17 тисяч гривень. І так на всю суму, яку «Епіцентр» чесно перерахував на рахунки, зазначені міськими чиновниками. Що й підтверджується відповідними платіжними дорученнями. А копії тих самих доручень є у розпорядженні обласної прокуратури. Це вже потім, побачивши, що ситуація набула розголосу, на прохання міських чиновників «Епіцентр» відкликав платежі на приватні фірми як помилково направлені. А прокуратура, мотивуючи відсутністю у діях посадовців складу злочину, відмовилася порушувати кримінальну справу.

А що тут такого? Ну, вирішила, наприклад, група київських «гопників» пограбувати банк. Зайшли, умовили з допомогою доброго слова та пістолета персонал видати десь із півтора мільйона готівки, виходять надвір — а там слідчий прокуратури. Вони йому й кажуть: «Вибачте. Нечистий звабив, заберіть гроші назад». Гроші повертають назад. Криміналу немає, адже банк збитків не зазнав. Тож отамана шайки можна номінувати на звання «Лідер нації». А чого там, заслужив! Не інакше, як саме такою логікою можна пояснити дії прокуратури області.

Прокуратура області пише, що не вбачає підстав для прокурорського реагування на виділення коштів приватному центру гемодіалізу, оскільки у проекті бюджету на 2010 рік таке фінансування передбачалося, але депутати його не підтримали. Може, варто поцікавитись, що вже у 2010 році до ухвалення бюджету на підставі 1/12 минулорічного бюджету цей самий центр уже отримав один мільйон вісімсот тисяч гривень. Але минулого року на ці цілі обласним бюджетом лише за рік було виділено два мільйони гривень, і суто арифметичні помилки у цьому разі просто перетворюються на кримінальні злочини. Але в прокуратурі або не вміють рахувати, або ще лише вивчають Кримінальний кодекс.

Сергій Одарич у Черкасах має потужний медіа-ресурс, який складається з місцевого телеканалу «ВІККА», комунальної газети «Місто», а також частки радіо «Прима». Тож має широку медіаплощину для введення в оману простих черкащан стосовно своїх здобутків та досягнень.

З метою посилення власного впливу в обласному центрі здійснив реформування комітетів самоорганізації населення, змінивши їх структурну побудову та керівну ланку, яка цілковито залежить від міського голови та контрольована ним.

Крім зазначеного, Сергієм Одаричем проведено реформування житлово-комунального господарства міста, за результатами якого ліквідовано ремонтно-експлуатаційні управління, а означену діяльність централізовано у трьох новоутворених комунальних підприємствах, цілковито підпорядкованих міському голові. А матеріальна база РЕУ, так і не ліквідованих шляхом внесення запису до єдиного державного реєстру, розбазарена у процесі реорганізації. Між тим, ДПА досі нараховує штрафні санкції на РЕУ, і сплачувати їх доведеться правонаступникам. А точніше, простим громадянам за рахунок квартплати. А працівники новоутворених СУБів, отримуючи зменшену зарплатню, змушені за наказом керівництва монтувати дитячі майданчики виробництва «Темпу» напередодні виборів замість того, щоб готувати житловий фонд до зими.

Від перебування на посаді намагається отримати максимум зиску. Так, С.О.Одарич передав обслуговування структурних підрозділів міськвиконкому підконтрольним йому підприємствам, як наприклад, «Міський інформаційно-розрахунковий центр», співвласником та директором якого є його близький родич, депутат міської ради Олег Ліходькін.

Бере активну участь у місцевих виборах з метою повторного обрання на посаду міського голови. Крім цього, сподівається, що очолювана ним Партія вільних демократів, використовуючи його власне ім’я, візьме від 15% до 25% голосів виборців, що дозволить сформувати у міській раді наступного скликання потужну фракцію з метою задоволення власних інтересів та збереження впливу на місто Черкаси.








ТОП-СТАТТІ
Номер # 40, 15.10.2010
ОСТАННІ НОВИНИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 549 хитов: 1628
вчера: 888/19789
время генерации: 0.06377911567688; SQL запросов: 11