Медиагруппа «Антенна»  

Чого ми такі злі, або Про національну ідеологію на Черкащині

Богдан ЧОРНОМАЗ, колишній політв'язень, кандидат історичних наук# 2, 16.01.2008

З моменту проголошення незалежності України минуло вже більше півтора десятка років. Навряд чи це достатній відрізок часу для осмислення того, що ж саме з нашим суспільством відбулося і що відбувається нині.

Наші мрії (початку 90-х років) про отримання після проголошення незалежності "усього і вже" виявились ілюзорними. Партноменклатура, яка ще задовго до початку 90-х років перейшла до вимірювання всіх цінностей грошовими одиницями, зуміла зберегти в своїх руках і народні багатства, і владу.

Так сталося, що українська держава, яка за кількістю природних ресурсів була найбагатшою з усіх республік колишнього "соцтабору", після проголошення незалежності опинилася за межею бідності. Але мусимо визнати, що політичні процеси в кінці минулого століття відбулися в Україні без катаклізмів і кровопролиття. Наш народ впевнено став на шлях еволюційного відродження національної держави.

На зміну заангажованим комуністичною ідеологією кадрам колишнього СРСР до влади приходить нове покоління політиків. Нова владна еліта в силу обставин, які ніколи не бувають застиглими, намагається не відстати в розвитку від цивілізації Заходу і прагне зрозуміти, що ж означають для українців загальнолюдські, загальновизнані, загальноприйняті цінності.

У наш час навіть пересічний студент знає, що в основі загальнолюдських цінностей лежать національні інтереси і національна ідея. Розуміння значення цих словосполучень (хоча б про людське око) потроху стає ознакою ерудованості, престижу і "державницького мислення".

Було б наївністю вважати, що всі представники українського владного олімпу однаково розуміють значення слів "національна ідея". Пригадую, як один відомий нам "проффесор" силкувався три роки тому нас просвітити: "…добробут народа, чєм не національна ідея?!".

Слава Богу, Черкащина не належить до території "регіоналів", які не голосували у Верховній Раді за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу, а також перестала бути "червоним поясом" України (це показали останні вибори в парламент). Але цих тверджень замало для того, щоб визначити стадію розвою національної ідеї на шляху до її повнокровного функціонування в Черкаській області. Розглянемо це питання докладніше.

Однією з головних складових утвердження національної держави є збереження історичних, духовних і культурних надбань краю та їх подальший розвиток. Саме з цією метою голова Черкаської обласної державної адміністрації Олександр Черевко зініціював Державну програму "Золота підкова Черкащини", яку підтримав Президент України Віктор Ющенко. Олександр Черевко домігся її затвердження постановою Кабінету Міністрів України з відповідним фінансуванням. В історико-туристичний маршрут в рамках "Золотої підкови" увійшло 210 історичних місць Черкащини. Це перша в Україні регіональна програма збереження національно-культурної спадщини. Програма також унікальна комплексністю і масштабністю.

Крім того, програма "Золота підкова" не є викінченою замкнутою системою, вона передбачає розширення за рахунок нових віднайдених історико-культурних пам'яток. Це сприяє пошуку і відродженню об'єктів національно-культурної спадщини в усіх регіонах Черкащини, адже за рахунок фінансування цієї програми можна вирішити і питання газифікації населених пунктів, прокладання доріг тощо. Нині виборює право стати учасником "Золотої підкови" Смілянщина. Також багато інших населених пунктів віднаходять культурні та історичні об'єкти, достойні стати її складовою. А ще "Золота підкова" — це нові робочі місця, привабливі інвестиційні проекти. Програма зацікавила і меценатів.

Іншою не менш важливою складовою утвердження молодої національної держави є відновлення національної пам'яті. Тут слід відзначити роботу, яка ведеться в Черкаській області щодо вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років, по збору документів-свідчень та створення єдиного реєстру документів і матеріалів, пов'язаних з Голодомором.

Усі напрямки становлення української державності на теренах Черкащини набули характеру широкомасштабних акцій, очолюються, а то й ініціюються головою облдержадміністрації Олександром Черевком. Тільки він із керівників області домігся відкритого публічного пошанування пам'яті Героя України В'ячеслава Чорновола та організував відбудову садиби його батьків, встановлення погруддя Героя. І справді В'ячеслав Максимович був загальнонаціональним лідером. На жаль, український народ зрозумів це вже після його загибелі. А назвіть-но ще хоч кількох лідерів, рівних Чорноволу… Тиша… А обласного масштабу? Багато в нас, на Черкащині, є лідерів взагалі? Якщо будете називати попередніх "губернаторів", то в рамки із словом "національний" можна вписати хіба що Василя Цибенка, маючи на увазі українську націю. Просто за діяльності попередніх голів якогось національного розвою в області не спостерігалось, про інші аспекти не будемо говорити. І не критикували їх так нищівно. (Може, тому й не критикували?..).

Хоча успіхи і досягнення черкащан, в першу чергу через реалізацію програми "Золота підкова", комусь дуже муляють. Так вже муляє та "підкова", хоч сам і ламаної залізної ніде не поставив. Та не "підкова" муляє, а те, що дороги до шевченківських місць заасфальтували, що газ людям провели в тих селах нещасних, які Шевченко називав "погорілими" і такими вони залишались всі роки Радянської влади. Муляє, що церкви українські відбудовуються, що впорядковується історичний комплекс — столиця Богдана Хмельницького — Чигирин, що будуть школярі з усієї України їздити на Черкащину вивчати історію своєї рідної землі, вшановувати українських Героїв. Муляє… Ой, як муляє все це отій україноненависній 5-й колоні… Одні роками з пенсії гроші на газовий котел збирають, а інші домагаються припинення державного фінансування програми "Золота підкова Черкащини", щоб позбавити людей у селі того газу.

В одну з наших зустрічей Олександр Володимирович зауважив, що якщо хтось із нащадків колись почитає нашу пресу, то скаже: "Що то за суспільство було, що все в ньому було погано і всі були погані?". А мені пригадались інші слова Черевка. Це було під час президентської виборчої кампанії. Партійці, задіяні у виборах, з'ясовували між собою якісь виборчі питання на підвищених тонах. Олександр Володимирович трохи послухав, а тоді запитав: "Чому ви такі злі?". Ці слова мене вразили. І справді, ми іноді не помічаємо своєї агресії і забуваємо, що зло і добро — це антиподи, що ніякої доброї справи не зробиш, підходячи до неї зі злом в серці. "Чого ми такі злі?". Ці слова варті того, щоб їх українці повторювали щодня як заклинання для того, щоб вивільнитися від зла й агресії, щоб між українцями запанувала повага та злагода. Бо ж нічого гріха таїти — деколи ми, українці, сваримося та борюкаємося між собою запекліше ніж з ворогами, які нас нищили століттями.

Та час працює на нашу державу.

Черкащина у 2004 році вперше отримала керівника області, який вписує своє ім'я в історію через призму розуміння навколишньої дійсності з позицій загальнолюдських, загальнонаціональних цінностей і пріоритетів. Оцінюючи діяльність В.Черевка в гуманітарній сфері, я цілком свідомо обходжу аспект рівня добробуту. Чому? Та тому, що в окремо взятій Черкащині досягти вищого рівня добробуту, ніж на решті території України, неможливо.

Про щирість і чистоту помислів будь-якого нинішнього керівника вказують його дії, передусім, у гуманітарній сфері. Утвердження національної ідеї в житті суспільства — це утвердження ще живої української душі і всього того, що наш народ зумів зберегти з незапам'ятних часів до наших днів. Це укріплення нашого останнього бастіону, який безперервно штурмували різномасті недруги впродовж багатьох віків.

Якщо ми поглянемо в глибінь нашої національної історії, то побачимо, що головним об'єктом чужинських зазіхань була наша українська духовно-культурна ідентичність. Утвердити її і передати без втрат нащадкам — це надважливе завдання для нашого суспільства. Бо якщо ми втратимо традиції, мову, прадавні звичаї, то втратимо і мораль.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що в новітній історії Черкащини з'явилася особистість, яка усвідомила свою місію в суспільстві і на державному рівні її реалізує. Всупереч труднощам і перешкодам.

Історія фіксує нашу добу і наших "перших" осіб.

Я думаю, що сьогодні всі національно-патріотичні сили області повинні створити одну команду для утвердження національної ідеї, яка є основою української державності. Коли є національний лідер, треба об'єднатися навколо нього і підтримати його не словом, а ділом.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 2, 16.01.2008
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 703 хитов: 34891
вчера: 617/35201
время генерации: 0.0086169242858887; SQL запросов: 11