Медиагруппа «Антенна»  

Так що ж буде з хлібом?

Про це черкаські журналісти дізнавалися у директора приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані» Дмитра Лисуна та генерального директора державного підприємства «Златодар» Володимира Лук’янця під час прес-туру до господарств Золотоніського району. Прес-тур «Урожай-2006» було зініційовано Черкаським прес-клубом реформ. Ці відомі на Черкащині аграрники вважають, що ЦЬОГОРІЧ ЧЕРКАЩИНА БУДЕ З ХЛІБОМ. АЛЕ ДОРОЖЧИМ.

— На Черкащині посівні площі пшениці не зменшилися, залишившись на рівні минулорічних, — розповідає директор приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані» Дмитро Лисун. — Дещо зросли площі під кукурудзою, а от посіви цукрового буряка збільшилися, і досить вагомо. Ще торік, коли я працював заступником губернатора і відповідав за сільське господарство, керівників господарств садити цукрові буряки спонукали, а сьогодні ситуація змінилася кардинально. Цукрова галузь за нинішніх цін на цукор нарешті стала рентабельною. А відтак цукрові заводи, які належать приватним власникам, збільшили свої сировинні бази.

Збирання зернових в області розпочнеться вже за кілька днів. Види на урожай, за словами Дмитра Лисуна, поки що непогані: очікується зібрати до 50 центнерів зернових з гектара. Але спекотна погода, на думку Дмитра Лисуна, знизить урожайність зернових, тому він не думає, що цьогоріч буде великий хліб. Саме тому на полях ПСП «Плешкані» вирощують різні сорти пшениці. Спеціалізуючись на одному сорті, неможливо вгадати, як кожен сорт вродить якогось року, як зреагує на погоду.

ПСП «Плешкані», яким керує Дмитро Лисун, загалом спеціалізується на вирощуванні трьох культур — пшениці, кукурудзи та цукрових буряків. Вирощують в господарстві також ячмінь, горох, сою та люцерну, якими годують велику рогату худобу (її в господарстві 4 тисячі 600 голів).

Господарство орендує близько 9,5 тисячі гектарів землі в Золотоніському та Драбівському районах. Під озимою пшеницею перебувають 1300 га, 450 га займають посіви ячменю, 320 — гороху, 153 — вівса, на 940 гектарах ростуть цукрові буряки. Ще на 250 га вирощується соняшник, але Дмитро Лисун не вважає його високодохідною культурою, а тому наступного року господарство його не сіятиме. Окрім того, ПСП «Плешкані» орендує 1600 га землі ще й в сусідньому Драбівському районі, у селі Безпальче. Тут на 1200 га росте кукурудза, на 200 га — цукрові буряки, решту займає соя та пшениця.

За словами Дмитра Лисуна, всі зернові, які вирощує господарство, збирають 16 комбайнерів на 3 машинах закордонного виробництва. А колись на таку площу зернових треба було випускати до 35 комбайнів, робота знаходилась приблизно 130 працівникам. Загалом вся стратегія розвитку ПСП «Плешкані», що вважається одним із кращих господарств області, спрямована на мінімізацію обробітку грунту та виробничих затрат. Підприємство цікавлять не рекордні врожаї, а максимальний прибуток.

Збільшення вартості енергоносіїв, безсумнівно, призведе до подорожчання продукції. Тому в господарстві все спрямовано на зниження споживання енергоносіїв: зменшення витрат пального на обробіток одного гектара до 30-40 літрів. У цьому випадку підприємство залишиться рентабельним навіть тоді, коли дизпаливо коштуватиме 8 грн. за літр, говорить Дмитро Лисун.

У тваринництві господарство поступово переходить на цілодобове утримання худоби на відкритих площадках. Це дозволяє економити чималі кошти на освітленні та опаленні, та й тварини стали здоровішими — жодної хворої за 4 роки.

За словами Дмитра Лисуна, в сільському господарстві області з’явилися тенденції до покращення, але залишаються великі проблеми з тваринництвом. Молокозаводи значно знизили закупівельні ціни. Якщо торік ПСП «Плешкані» отримало 50 % прибутку від реалізації продукції тваринництва, то сьогодні цей показник зменшився вдвічі.

60 % тваринництва області зосереджено у приватному секторі. І при ціні молока 60 копійок за літр людям не вигідно тримати худобу, а тому її вже масово вирізають. Людям, які тримають худобу, треба об’єднуватися в кооперативи для відстоювання своїх інтересів, вважає Дмитро Лисун. Переробні підприємства будуть рахуватися тільки з великими виробниками молока, а не з власниками кількох корів. Приміром, якщо ПСП «Плешкані» щодня здає на київський молокозавод 25 тонн молока, то закупівельна ціна на нього не знижувалася нижче 1 грн. за літр.

Зростання на третину вартості сільгосппродукції у зв’язку зі значним подорожчанням енергоносіїв пророкує генеральний директор державного підприємства «Златодар» Володимир Лук’янець. Він переконаний, що Черкащина цьогоріч матиме середній вал зерна в межах 1млн. 700–800 тисяч тонн. Але за останні дні — констатував Володимир Лук’янець — різко змінилася картина на полях: почали половіти хлібні масиви, а при таких температурних режимах, коли йде дозрівання, це може спричинити підпали. Погодні умови, що спостерігалися у червні, — високі температури та часті дощі — створили на полях парниковий ефект. На багатьох полях області, крім того, через загущення масивів зернових з’являються різні хвороби. Є заражені хворобами ділянки цукрового буряка.

Володимир Лук’янець переконував журналістів, що діяльність Держкомрезерву України часто суперечить будь-якій логіці та державним інтересам країни. За його словами, ще невідомо, яким буде баланс хліба, а країна продовжує вивозити свої запаси зерна з державного резерву за кордон. Так, згідно березневої постанови Держкомрезерву ДП «Златодар» має завдання реалізувати 42 тис. тонн зерна врожаю 2004 року і 30 тис. тонн підприємство вже відвантажило. Володимир Лук’янець розповів, що в 2004 році за тонну зерна 3 класу сплачувалося 700 грн., збереження ж 1 тонни збіжжя коштує 6 грн. на місяць, тому собівартість цього зерна зараз складає 750 грн. А це зерно з державного резерву було продано по 430 грн. за тонну.

Наразі держава свідомо доводить до банкрутства ДП «Златодар», переконаний його директор Володимир Лук’янець.

— Сьогодні у нас цілковито заповнені зерном ємкості на 134 тис. тонн. Із них 60–75 % — запаси Держрезерву, щомісяця за збереження зерна держава має повертати 2,50 грн. за тонну. А собівартість зберігання становить більше 6 грн. Цього року підприємство не отримало коштів за збереження державного збіжжя, — говорить Володимир Лук’янець. — Таким чином, держава поклала на підприємство 2 млн. 200 тис. гривень прямих збитків, а якщо брати по собівартості зберігання зерна, то це ще 3 млн. гривень. Вже 2 підприємства системи Держрезерву довели до банкрутства, ще 5 на стадії оголошення банкрутами. Тому ми проситимемо, щоб нам дозволили вийти із системи Держрезерву і самим вирішувати долю підприємства.

За словами Володимира Лук’янця, сільському господарству України та Черкащини потрібні невідкладні реформи. Його терміново необхідно виводити з кризи та піднімати до світових стандартів, вважає Володимир Лук’янець. Так, за світовими стандартами лише

25 % зерна може вважатися продовольчим, все інше — фуражним. І тому Україна сьогодні продає зерно в Європі за найнижчими цінами.

— Ми вирощуємо продовольчу пшеницю, а в Європі вона не відповідає жодним нормам, і ми змушені продавати її як фуражну, — говорить Володимир Лук’янець. — А все тому, що підприємства не дотримуються технологій вирощування зернових. Із валового збору всього зерна на Черкащині лише 22–24 % збіжжя в Європі може вважатися продовольчим.

Поступово деградують землі від нераціонального їх використання новими господарями. 30 % родючих земель області еродовані, терміново потрібно рятувати 6 тис. га чорнозему в Канівському та Корсунь-Шевченківському районах. Про них вже зараз треба забути і засіяти ці грунти лише багаторічними насадженнями для їхнього відновлення. На інших землях потрібно переходити на вирощування багаторічних трав. За словами Володимира Лук’янця, ще 8–10 років такого господарювання — і від черкаських чорноземів залишиться лише згадка. На його думку, зараз лише близько 25 % господарств області дотримуються технологій обробітку землі. Область продовжує отримувати добрі врожаї лише завдяки природній родючості наших чорноземів. Але з кожним роком зникає все більше гумусу — не лише на Черкащині, а загалом по Україні.

Через 10–20 років селу може загрожувати масове безробіття, переконаний Володимир Лук’янець. Із впровадженням новітніх технологій в сільському господарстві відпадає потреба у великій кількості робітників. Вже зараз на полі, де раніше працювало до 15 комбайнів «Нива», сьогодні справляється один імпортний комбайн. Подібні перетворення відбуваються і в тваринництві. Тому вже зараз потрібно думати над тим, як забезпечити людей роботою в сільській місцевості.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 31, 09.08.2006
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 85 хитов: 9379
вчера: 205/28525
время генерации: 0.017369985580444; SQL запросов: 11