Медиагруппа «Антенна»  

«Чого ми бідні? Бо...»

Володимир МАМАЛИГА# 19, 17.05.2000

Серед тяжких економічних втрат, яких зазнала Черкащина, як і вся Україна, протягом останнього десятиріччя, найвідчутнішою, безперечно, є занепад колись могутнього аграрного комплексу.

Наприкінці 80-х років питома вага нашої області в загальній кількості сільгоспугідь України становила 3,4%, ріллі - 3,7%, а частка у виробництві сільгосп-продукції - 4,7%, в т. ч. зерна - 4,4%, молока - 4,7%, цукрового буряка - 8,9%. Наші тваринники поставляли до загальнореспуб-ліканського фонду 8,1% м’яса і 6,4% молока. Наведені цифри засвідчують, що сільське господарство краю велось на інтенсивних засадах, мало стійку тенденцію до зростання обсягів і зниження собівартості продукції.

Той, хто тоді працював у цій галузі або займався постачанням їй матеріально-технічних ресурсів, пам’ятає, що Черкащина була своєрідним полігоном для випробування і впровадження найсучасніших технологій, новітньої техніки як у тваринництві, так і в рільництві. У 1989 році урожайність зернових становила 37,5 цнт. з га (порівняймо з минуло-річним «досягненням» - озимої пшениці по 23,2 цнт., ярих зернових і зернобобових з кукурудзою на зерно 16,8 цнт. з га), а в районах з високою культурою землеробства, таких, як Христинівський, Жашківський, Чорнобаївський, Черкаський, цей показник був вищим на 10-12 центнерів. Окремі господарства одержували на товарних площах навіть по 60-80 і більше центнерів озимої пшениці з гектара.

Гордістю всієї області була тваринницька галузь. За першу половину 80-х років обсяги виробництва м’яса зросли більше ніж на третину, молока - на 26%. Важливо, що весь приріст тваринницької продукції йшов на внутрішні потреби і поставки до загальносоюзного фонду не зростали. Завдяки цьому середньостатистичний черкащанин споживав тоді за рік 53,4 кг м’яса і продуктів з нього, 272,6 кг молока і молокопродуктів, 219 штук яєць. Сьогодні такі узагальнюючі підрахунки або ж не ведуться, або їхні результати старанно приховуються, бо контраст - занадто разючий і не на користь нинішнім правителям. Проте шановні читачі можуть самі зробити таке порівняння з урахуванням власних статків і купівельної спроможності.

Нині не залишилось і згадки про відому на всю Україну черкаську потокову систему виробництва яловичини, впровадження якої якраз і дозволило перевести галузь на рейки інтенсивного розвитку. Коли доведені до жебрацького стану колективні господарства віддають комерсантам-посередникам за борги недогодованих бичків вагою по 200 кілограмів, гірко і боляче згадувати, що наприкінці 80-х років середня здавальна вага великої рогатої худоби становила в області 437 кілограмів.

За таким показником, як щільність поголів’я на 100 га сільгоспугідь Черкащина посідала одне з провідних місць в Україні. У той час стадо ВРХ тільки в колективних господарствах нараховувало 915 тисяч голів, в т. ч. 260 тисяч корів, а свиней - 834 тисячі. За десятиріччя воно зменшилось відповідно у 2,5, 2,0 і 1,2 раза, з урахуванням поголів’я по всіх видах господарств. Цю до краю негативну тенденцію подолати буде надзвичайно важко, адже практично знищено спецгоспи-репродуктори, які займалися відтворенням поголів’я і селекцією. Зруйновано також високорозвинене кормовиробництво, основу якого складало вміле використання багаторічних трав, та потужну базу кормоприготування. У жалюгідному стані знаходяться і засоби механізації на тваринницьких фермах, які роками не оновлюються і не ремонтуються.

Взагалі машинно-тракторний парк у сільському господарстві області тримається, як-то кажуть, на чесному слові. Торік списано, як непридатних до експлуатації, 1000 тракторів, а надійшло тільки 186. Подібна тенденція склалася і з зернозбиральною технікою, більшу частину якої становлять застарілі комбайни «Нива» і «Колос» (2619 одиниць). Для порівняння - аналогічна техніка зарубіжного виробництва - 61 одиниця. Торік простої комбайнів у загінках через поломки, не говорячи вже про нестачу паливно-мастильних матеріалів, за оцінкою фахівців, призвели до втрати майже третини урожаю. Це одна з причин того, що буханець хліба сьогодні вже коштує 1,3 грн., тобто удвічі більше, ніж на початку року. Сподіватися на якесь покращення ситуації на цьогорічних жнивах, вочевидь, не доводиться.

Слава України як високорозвинутої в аграрному відношенні європейської держави згоріла у полум’ї недолугих реформ, розпочатих ще попередником ни-нішнього гаранта Конституції. Чи розуміли організатори сільськогосподарського виробництва, до чого призведе ця авантюра? Поза всякими сумнівами - так! Ще у лютому 1992 року учасники обласної наради керівників і спеціалістів колгоспів, радгоспів, міжгосподарських підприємств (650 осіб) у своєму зверненні до Л. Кравчука писали: «Навіть сильні в економічному відношенні господарства не здатні витримати монопольний диктат промислових підприємств на постачання матеріально-технічних засобів, ціни на які підскочили у 10-25 разів. Душать нас і непомірні податки: якщо торік ми сплатили у бюджет 340 млн. крб., то на нинішній рік ця данина встановлена у 15 разів більше - 5 млрд. крб.»

Вони щиро вірили, що перший Президент зрозуміє їхню тривогу, прислухається до слушних порад і конкретних рекомендацій. Свята простота! Їм навіть не могло прийти в голову, що вкрадені у селян гроші обернуться «хатинками» на Канарах і берегах Женевського озера, шикарними «мерседесами» та багатомільйонними рахунками в зарубіжних банках. Тодішній «батько нації», втішаючись зовнішніми атрибутами щойно здобутого президентства, провіщав: «Вважаю, ніхто з політиків зараз просто не має права ставити особисті інтереси вище корінних інтересів народу України, її майбутнього». Час показав, що говорив він одне, думав інше, робив третє. Свої особисті інтереси нинішній «координатор більшості в парламенті», а за сумісництвом - довірена особа Г. Суркіса на виборах київського міського голови задовольнив за повною програмою, кинувши при цьому народ і державу у тенета затяжної економічної кризи. Наступник продовжив розпочате ним. На вимогу МВФ і Світового банку земельну реформу в Україні, згідно з Указом Президента, було проведено у розпал весняно-польових робіт. А весняний день, як відомо, рік годує. Найбільший «здобуток» цього реформування - ворожнеча в селах, бо землю розділити так, щоб усі були задоволені, неможливо!

У всі часи наш народ най-більше боявся двох лих - війни і голоду. Війна вже іде - в умах і душах обдурених людей, а голод - ось він, за порогом. Але, схоже, ця зловісна перспектива наших владців не лякає, адже їхні зарубіжні провідники і радники сповідують таку філософію: «Голод може бути викликаний не стільки відсутністю продуктів харчування, скільки відсутністю дохода і купівельної спроможності, оскільки в ринковій економіці тільки доход дає право на одержання продовольства». (Монографія ООН «Політекономія голоду»).

Підрахуйте, шановні читачі, свої доходи і зважте можливості мати право на їжу щодня, до того ж з оглядом на спринтерське зростання цін на неї.

То чого ж ми бідні?! Бо...?










ТОП-СТАТЬИ
Номер # 19, 17.05.2000
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 75 хитов: 407
вчера: 691/35747
время генерации: 0.009274959564209; SQL запросов: 11