Медиагруппа «Антенна»  

БУЗА
Хто каламутить воду у Придніпровці?

Іван СІЧОВИК# 46, 20.11.2002

Минула п’ятниця, 15 листопада ц.р., увійде в аннали Придніпровської районної ради та її виконкому як день виняткового абсурду, попрання чинних законів і нехтування елементарними нормами людської моралі.

Цього дня мала відбутися чергова сесія райради, на якій її голова Григорій Сасько повинен був прозвітуватися про роботу очолюваного ним райвиконкому за період з квітня по жовтень поточного року. За наполяганням групи депутатів до пропонованого порядку денного було внесено також питання про недовіру голові ради.

Як і передбачено законом, депутатам заздалегідь були надіслані повідомлення про місце і час проведення сесії. Традиційно вони проходять у просторому актовому залі, бо, сповідуючи принцип відкритості, Г.Сасько ініціює запрошення на сесію представників територіальної громади. Окрім цього, у числі запрошених були також керівники структурних підрозділів райвиконкому, яким депутати в ході обговорення звіту голови могли поставити будь-які запитання стосовно стану справ на очолюваних ними ділянках.

Так мало бути, але сталося зовсім інакше — депутати-опозиціонери до актового залу не прийшли і поставили вимогу відкрити їм тісний зал засідань виконкому для проведення їхньої власної сесії. Перед цим вони розіслали депутатам свої запрошення, порушивши ряд пунктів ст.46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, право скликати сесію депутати мають лише за умови, якщо сам голова відмовляється це зробити. У даному випадку Г.Сасько, навпаки, ініціював скликання сесії і не відмовлявся винести на обговорення питання про свою відставку. Вранці напередодні сесії хтось із опонентів голови декілька разів зривав у вестибюлі оголошення про сесію райради.

Оскільки у залі не було достатньої кількості депутатів для відкриття сесійного засідання, голова ради запропонував провести збори представників територіальної громади, на яких обговорити ситуацію, що склалася. Опозиціонери спробували зірвати цей захід, але присутні криками обурення зігнали їх з трибуни. Особливу активність проявила при цьому депутатка Яворська, дружина також депутата І.Яворського — майора СБУ, вона ж — завідуюча організаційним відділом райвиконкому. Шарпали мікрофон також колишній заворг райвиконкому С.Захаренко та секретар міської ради В.Пащенко, після появи якого усім стало зрозуміло, за чиїм сценарієм все це діється. Виступив на зборах і екс-мер Черкас В.Олійник, який переконливо розкрив задуми і цілі організаторів цього «шоу».

Депутати-затійники добре розуміли, що після звіту Г.Саська у них не буде ані найменших підстав випихати його зі службового кабінету, бо соціально-економічні показники району промовляють на його користь. Тому вони і прагнули усамітнитись, щоб в кулуарних умовах реалізувати програму, задану у високих кабінетах мерії і облдержадміністрації. Координатором цих, не вельми пахучих, дій був той же секретар міськради В.Пащенко. Двері до зали засідань райвиконкому брутально виламали, і їх прикрили міцні постаті чиїхось охоронців. Колеги-журналісти стверджують, що ці ж персони виконували аналогічну роль при штурмі командою А.Волошина кабінету В.Олійника. Схоже, що використання «братків» у вирішенні владних конфліктів в Черкасах стає нормою, до того ж це відбувається при мовчазному потуранні правоохоронців. Заступник начальника Придніпровського РВВС О.Акуленко, походжаючи коридорами райвиконкому, робив вигляд, що тут нічого надзвичайного не відбувається. А в цей час його дружина Н.Акуленко, депутат райради, акушер-гінеколог, з однодумцями реформувала верхівку районної влади. Те, що двері службового приміщення зламали, за його кваліфікацією, — дрібне хуліганство. Цікаво, як би реагував пан міліцейський начальник, коли б у подібний спосіб висадили двері його власного помешкання чи службового кабінету? Чи й тут діють подвійні стандарти?

Опозиціонери стверджують, що за спинами дужих охоронців засідали 29 депутатів районної ради, тобто більше половини її складу, які й прийняли рішення про зміщення Г.Саська з посади. Втім, відповідає це дійсності чи ні — сказати важко, адже у тому ж приміщенні був і чималий гурт депутатів міської ради, зокрема «нашоукраїнців». Невідомо, яку місію виконували там депутати міськради голова міської організації ДемПУ О.Котькалов та голова міської організації НДП І.Приходько. Зазначимо лише, що на минулих виборах міського голови пан Котькалов, як представник блоку «Черкаська перспектива», підтримав кандидатуру Г.Саська, а тепер, очевидно, кардинально змінив позицію.

Справді, важко вважати сесією оту суміш міських і районних депутатів, хоча самі вони присвоїли собі її функції. Після голосування за усунення Г.Саська головою обрали ту ж таки Т.Яворську, педагога за освітою, а її заступниками — С.Захаренка і О.Котькалова (з виконавчої роботи). Посаду керуючого справами райвиконкому милостиво дарували батькові депутата А.Волошина (не плутати з мером. — Ред.), одного з найактивніших фігурантів цієї епопеї.

Тепер залишалося відібрати у Г.Саська ключі і печатку, а самого витурити зі службового кабінету. З тим і ввалилися до нього гуртом, але на захист голови рішуче стали представники громадськості і працівники райвиконкому. Заклик прокурора району Ю.Заплютинського залишити приміщення і діяти виключно у правовому полі збуджені народні обранці просто проігнорували, а І.Приходько ще й намагався підсунути голові на підпис протокол передачі справ. Стиль поведінки окремих депутатів райради при цьому межував з діями закоренілих хуліганів. Так, депутат М.Касьян, до речі педагог-організатор за фахом, відкрито погрожував членові райвиконкому, відомому в області підприємцю О.Лещинському. З кабінету вони вийшли лише тоді, коли команду на це дав секретар міськради В.Пащенко.

Кому ж і чим не вгодив Г.Сасько і хто був безпосереднім виконавцем моральної розправи над ним? Почнемо з того, що на минулих виборах міського голови він склав серйозну конкуренцію А.Волошину, і в підсумку за нього проголосувало понад 30 тис. черкащан, а це у кілька разів більше, ніж зібрали разом усі депутати райради. В зв’язку з цим, слушним буде і таке запитання: чи зверталися вони до своїх виборців за згодою на зняття голови районної ради? Адже єдиним рушієм їхніх дій повинна бути саме воля тих, хто віддав їм свої голоси.

Десь за місяць до виборів тодішній голова облдержадміністрації В.Лук’янець на двох конфіденційних зустрічах умовляв Григорія Тихоновича зняти свою кандидатуру на користь гендиректора «Юрії». Робив він це з притиском, рекомендуючи добре подумати, але Г.Сасько вистояв і дійшов до кінця виборчих перегонів, хоча добре розумів, що кара за непослух не забариться. Почали з того, що наслали перевіряючих з різних відомств, в т.ч. з СБУ, УБОЗу, КРУ, податкової інспекції тощо. Копали вони глибоко, але безрезультатно.

Опозиція голові районної ради формувалася випробуваним методом «батога і пряника», так само, як і ефемерна більшість у Верховній Раді. Одних загнали туди погрозами, інших заманили обіцянками дати посаду чи якимись іншими посулами.

Потрібно сказати, що публіка там зібралася доволі різношерстна, але на лідерські позиції зразу ж вийшло дві постаті — майор СБУ І.Яворський та тодішній заворг райвиконкому С.Захаренко, обидва вони мали своїх прихильників, як і власні амбіції стосовно посад, на які зазіхали у разі зняття Г.Саська. Пан майор та два його молодших колеги з нижчими офіцерськими званнями А.Шевченко і М.Галкін, очевидно впоравшись з усіма «ворогами» української незалежності на терені славної Черкащини, вирішили випробувати себе ще й на владному ристалищі. Мабуть, отримали вони на це благословення своїх старших начальників, бо у їхній «конторі» без дозволу, образно кажучи, і туалети не відвідують — така вже специфіка усіх спецслужб. Ось тільки як пояснити те, що «бійці невидимого фронту» у згаданій ситуації діяли у співробітництві з коротко постриженими хлопцями, у яких пальці віялом?

Дивує присутність у тому депутатському гурті і кількох наших колег-журналістів, зокрема популярної у недалекому минулому «зірки» місцевого телеефіру Катерини Таран та її брата Олександра. Обидва вони родом із славного надросянського села Сахнівки, як і їхній проводир С.Захаренко, а всього сахнівчан серед чотирьох десятків депутатів райради аж шість. Таке собі невеличке, але згуртоване і спаяне спільними інтересами земляцтво. Пані Катерина, мабуть відчуваючи, що програє у творчому змаганні молодшим і вдатнішим колегам, спробувала реалізуватися на політичній арені районного масштабу. При цьому вона дещо ввела в оману своїх виборців, репрезентувавшись як головний редактор телестудії «Рось», хоча насправді обіймає таку посаду в одному з відділів. А це, як кажуть одесити, «две большие разницы».

Оцю рать, не переобтяжену досвідом вагомої роботи, і кинули владоможці у бій проти Г.Саська, єдиною провиною якого є те, що він ніколи не грався у політику, а, як керівник-господарник, займався конкретними справами. Ідеологи і виконавці цієї далеко не чистої акції наплювали на те, що за нього горою стоять працівники райвиконкому і що йому повністю довіряє територіальна громада району. Керуються вони, як бачимо, двома наріжними постулатами: «Мета виправдовує засоби» і «Переможців не судять». На вчорашній день ухвалою суду дію рішення так званої «сесії райради» призупинено до більш детального розгляду справи у тому ж суді. Але мер А.Волошин, випереджаючи події, на ювілейних зборах в обласній митниці вже повідомив, що головою Придніпровської райради є Т.Яворська. Не терпиться, мабуть, йому поквитатися з неслухняним Г.Саськом.

Подальший перебіг подій багато в чому залежатиме від того, яку позицію займе в цьому інспірованому певними силами конфлікті новопризначений губернатор В.Льошенко і чи будуть судді керуватися при розгляді цієї справи виключно законом, не піддаючись ні на який тиск з боку структур з вагомими повноваженнями. Беззаперечним є лише одне — не можна віддавати владу випадковим людям у районі, який забезпечує 70% загальноміського і майже половину загальнообласного обсягу промислового виробництва. Занадто дорого може заплатити громада за необачні вправи політичних гравців.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 46, 20.11.2002
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 547 хитов: 22418
вчера: 634/35795
время генерации: 0.037064075469971; SQL запросов: 12