Медиагруппа «Антенна»  

Пером – по живому

Ігор КУЗЬМУК# 43, 30.10.2002

Минулого тижня майже всі черкаські газети опублікували нові дані про хід резонансної кримінальної справи по звинуваченню заступниці начальника обласного управління юстиції Елеонори Левицької. Починаючи з серпня 2000-го року майстри пера періодично частують читачів подробицями цього судового марафону. Було в ньому все: обшуки і вилучення документів, затримання і арешти, довгі судові засідання і ще довші перерви між ними, виправдальний вирок і нові звинувачення. Два роки і чотири місяці чималий загін юристів різних рангів, працівників прокуратури і міліції з солідними посадовими окладами тельбушить цю справу, як Сірко зайця, відриваючи від роботи десятки свідків. І весь цей час Левицька та її родина перебувають під немилосердним психологічним, а то й фізичним пресингом.

Останнє повідомлення місцевої преси на цю тему сповістило про те, що апеляційний суд Київської області визнав Елеонору Левицьку винною і визначив їй міру покарання з відстрочкою виконання. Щоправда, була упущена така суттєва деталь — міра покарання є умовною. У більшості своїх матеріалів колеги-журналісти, не надто вдаючись у деталі цієї непростої справи, не приховують свого негативного ставлення до засудженої, навішуючи їй всілякі ярлики і добираючи найболючіші епітети. Як то кажуть, посипають рану сіллю, забуваючи про чужий біль і не задумуючись над тим, що їх просто використали, як інструмент моральної розправи з жінкою. Але ж істина, як відомо, постає лише при зіткненні протилежних позицій і поглядів, отож, аби хоч трохи наблизитись до неї, не завадило б запитати думку також і Левицької.

Сама вона впевнена, що викид дозованої інформації стосовно неї на сторінки газет інспірували працівники прокуратури області, бажаючи сформувати громадську думку на свою користь. Промовиста деталь — зроблено це до того, як самій фігурантці справи вирок суду ще не було вручено. Елеонора Левицька та її адвокат під час судових засідань навели довгу низку фактів упередженого ставлення прокуратури. Зафіксовано це і в ухвалі обласного суду від 17 липня 2000 року щодо неправомірності утримання обвинувачуваної під арештом. Суд тоді чітко вказав, що такі дії об’єктивно засвідчують «... упередженість попереднього слідства та наглядаючого за ним прокурора...». І вже зовсім не піддаються логіці та здоровому глузду дії слідства по повторному затриманню Левицької після звільнення її зі слідчого ізолятора. Хіба це не відвертий психологічний тиск на неї та свідків?

Ініціював порушення кримінальної справи проти Левицької тодішній начальник відділу, а нині перший заступник прокурора області Петро Коваль. Від початку слідство свідомо вчиняло процесуальні дії, що порушували права та свободи громадян, закріплені Конституцією України. Так, окреме доручення пана Коваля, досліджене за клопотанням захисту у судовому засіданні, буквально тягне за собою тотальну перевірку всіх аспектів службової діяльності та деяких сторін приватного життя не лише самої Левицької, а й її чоловіка, матері, інших осіб, які не є фігурантами даної кримінальної справи. І це далеко не єдиний факт незаконних процесуальних дій.

Перше засідання обласного суду по справі Левицької відбулося наприкінці березня 2001 року. Тоді їй було висунуто звинувачення по чотирьох епізодах. Але чим далі просувалась справа, тим слабкішою ставала позиція державного обвинувачення. Зрештою, 26 вересня 2001 року його представниця в суді Тамара Бассак внесла постанову про зміну обвинувачення, вилучивши з нього три епізоди. Причому саме ті, які були приводом для арешту обвинувачуваної. Факт справді безпрецедентний. Та й останній епізод виявився настільки хитким, що суд повністю виправдав Елеонору Левицьку.

Проте честь мундира вимагала сатисфакції, тож прокуратура області оскаржила цей вирок у Верховному Суді України, який повернув справу на повторний розгляд до Черкаського обласного суду. Невідомо, які пружини і важелі були задіяні у столичних сферах, але, мабуть, досить впливові, бо ця злощасна справа раптом опинилася в апеляційному суді Київської області, де й застрягла до вересня цього року. Який вирок він виніс, ми вже згадували вище, додамо лише, що при цьому до уваги було взято покази лише однієї особи, яка свідчила проти Левицької, а не семи тих, що підтверджували її невиновність. Дивна логіка і арифметика.

Зроблено це, як вважає сама Левицька та її захист, під тиском тих же впливових посадовців, які замінили Черкаський суд Київським. Як бачимо, з великої купи звинувачень, які так довго і вперто збирало слідство, лишилась жалюгідна жменька, праця поважних чоловіків у високих погонах виявилась по більшості безрезультативною, державні кошти полетіли за вітром. У подібних ситуаціях араби кажуть: «Гора породила мишу».

Втім, не можна обійти увагою ще один епізод, коли прокуратура області свідомо переступила межі чинного законодавства. Прокурор області О.Литвин постановою від 11.03.2002 р. скасував постанову своєї підлеглої Т.Бассак про вилучення з обвинувачення трьох епізодів, оскільки, на його думку, «це вона зробила передчасно...». Тут відразу виникає два запитання: по-перше, якщо вилучила, то куди те поділа, і, по-друге, коли ж було вчасно? Е.Левицька оскаржила цю постанову в Придніпровському районному суді м.Черкас, який рішенням від 17 квітня ц.р. визнав «незаконними дії прокуратури області» і скасував згадану постанову О.Литвина. Виправляючи цей явний нонсенс, старший прокурор прокуратури області О.Буряк 16 липня 2002 року, тобто ще до проведення судового слідства, вніс постанову про зміну звинувачення, водночас штучно розширивши його.

Привертає увагу той факт, що всі неприємності у Левицької почалися після того, як обласне управління юстиції очолив Юрій Кононенко. До нього вона працювала з 5-ма начальниками і завжди була на хорошому рахунку, успішно піднімалась службовими сходинами, має авторитет серед суддів, нотаріусів, працівників апарату обласного, міських і районних управлінь юстиції. А от панові Кононенку, як вважає, прийшлася не до двору, бо у кадровій практиці він керується принципом, який виніс ще з тих часів, коли працював у партійних органах: «Чим темніше небо — тим яскравіші зірки».

Тепер до вас, браття-журналісти. Чи ж годиться вам, найстійкішим оборонцям бастіонів свободи і демократії, бути такими нерозбірливими у багатоходовій комбінації, затіяній прокурорськими чинами? Чи цікавились ви хоч колись наслідками своїх публікацій, знаючи, що часом слово ранить болючіше за кулю?









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 43, 30.10.2002
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 168 хитов: 1864
вчера: 653/28380
время генерации: 0.046851873397827; SQL запросов: 11