Медиагруппа «Антенна»  

Віддана служба тривалістю у життя

Вячеслав ХАРЧЕНКО# 15, 18.04.2007

...Ранок 26 квітня видався напрочуд сонячним. Але ні свіжість повітря, ні по-літньому спекотний початок дня не в змозі були розвіяти тривоги. Зовсім не часто дається команда — бути у повній бойовій готовності. Слово "катастрофа" тоді ніхто з вищих чинів не промовляв. Просто на Чорнобильській АЕС сталася пожежа. Наказ лаконічний: супроводжувати звідти колони.

Уже через кілька днів Микола Рихлюк був відряджений у чорнобильське пекло — у Прип'ять. І молодий лейтенант разом з товаришами взявся до справи. Працівники ДАІ виконували звичну роботу — забезпечували безпеку дорожнього руху, зокрема "зелену вулицю" для транспорту з людьми, технікою та матеріалами, який рухався в напрямку станції.

На посту біля місцевого стадіону Микола Рихлюк регулював рух автотранспорту. Справа ця була не з легких. Із Прип'яті йшли автобуси, задіяні для евакуації населення, а назустріч, до Чорнобильської атомної, прямував нескінченний потік транспорту з технікою, будівельними матеріалами, людьми. Роботи додавали й автомобілісти-приватники, що намагалися якомога скоріше покинути місто.

А буквально через день-другий перед підрозділом, в якому ніс службу офіцер, постала нова задача: забезпечувати правопорядок на велогонці Миру, яка саме в дні найбільшого викиду з пошкодженого реактора ЧАЕС проходила вулицями Києва.

І знову Чорнобиль... Микола Миколайович два місяці був комендантом контрольно-дозиметричного пункту, йому були підпорядковані військовослужбовці, які проводили дезобробку зараженого транспорту на ПУСО (хоча у них був свій командир у званні майора), дозиметристи та колеги з ДАІ. Особовий склад пункту цілодобово стежив за дотриманням встановленого порядку виїзду з 30-кілометрової зони та ввезення вантажів у режимну зону. Головне було — не допустити виїзду із "зони" забрудненого радіоактивними речовинами автотранспорту. Спочатку транспорт перевіряли дозиметристи, оглядаючи автомобілі "з кабін до коліс", трохи згодом на контрольних пунктах були встановлені автоматичні пристрої, які терміново розробила та виготовила наша "оборонка". У разі проїзду "брудного" транспорту спрацьовувала звукова та світлова сигналізація, після чого він повертався для додаткової дезобробки. А коли й вона не допомагала, такий транспорт або ж повертався назад, у "зону", або відправлявся на так званий майданчик відстою, який знаходився за півтора кілометри від поста коменданта Миколи Рихлюка. Тут стояли автомобілі найрізноманітніших марок і модифікацій з ключами в замках запалення, в тому числі й патрульні машини ДАІ. Але їх життя вже скінчилось, від них лічильники радіації просто зашкалювало. До речі, й їх доводилось охороняти від мародерів — на жаль, таких у Чорнобильській зоні вистачало.

...Ще за півроку до катастрофи молодий офіцер подав рапорт про переведення на роботу до Черкас, де жила його Ніна, з якою одружився наприкінці вісімдесят п'ятого. Та поки документи проходили керівними кабінетами, Микола Миколайович "проходив" через Чорнобиль. Цей період служби на все життя закарбувався в його пам'яті. До Київського полку ДПС ДАІ, звідки був відряджений до Чорнобиля, він уже не повернувся.

Відразу ж після трьох чорнобильських місяців, а саме стільки тривало відрядження, Миколу Рихлюка було переведено до Черкас інспектором дізнання тодішнього окремого дивізіону ДАІ.

Робота на новому місці йому сподобалась. Це була справжня романтика юності, хоча інколи доводилось ходити, як кажуть, по самісінькому лезу бритви.

…Тоді співробітники ДАІ відпрацьовували місто Умань. У складі групи був і капітан міліції Микола Рихлюк. Увагу стражів доріг привернув КрАЗ, який рухався на великій швидкості. Вимогу інспекторів зупинитися водій не тільки проігнорував, а й різко збільшив швидкість. Патрульні кинулися за ним. У погоню відразу включилися ще кілька автомобілів ДАІ та три патрульні мотоцикли. Завдання було одне: зупинити водія-лихача, не пустити його в місто, бо там він міг накоїти біди.

Тікаючи від даішників, порушник неодноразово створював аварійні ситуації, наражаючи на небезпеку водіїв інших транспортних засобів. На всі попередження він не реагував й уперто рвався до Умані. Зважаючи на неадекватну поведінку лихача та загрозу, яку той створював своїми діями, було прийнято рішення про застосування табельної зброї, щоб зупинити КрАЗ. Але й попереджувальні постріли не змусили водія навіть пригальмувати. Тоді міліціонери почали стріляти по колесах, та вони були на самопідкачці, отож вивести їх з ладу не вдавалося. А до міста було все ближче й ближче.

Тоді автоінспектори відкрили вогонь по двигуну і пошкодили радіатор. Двигун заглух. Коли потужний автомобіль нарешті зупинився, виявилося, що за його кермом сидів п'яний як чіп чоло-в'яга.

…Одного разу Микола Рихлюк з Іваном Кокодзеєм патрулювали дорогу від Золотоноші до Черкас. Там їх і застав тривожний сигнал: таксист, якого найняв громадянин кавказької національності, вбитий, а його вбивця утік в очерети поблизу села Чапаєвка. Його слідами і вирушили автоінспектори. Виснажливою була погоня. Та все ж бандиту далеко втекти не вдалося. Невдовзі, трохи проблукавши очеретяними хащами, автоінспектори затримали його, наділи наручники й доставили до рай-відділу міліції.

— Як потрапив у ДАІ? — перепитує нині вже полковник запасу Микола Рихлюк. — Та дуже просто. Ще з дитинства я захоплювався цією справою, постійно цікавився нею. Коли повернувся з армії, пішов на роботу у ДАІ, звідки був направлений на навчання до Саратовської школи міліції. По її закінченні продовжив службу у Київському полку ДПС ДАІ, входив до складу групи, яка супроводжувала перших осіб, тих, кому належала охорона. А потім був Чорнобиль…

Не потьмяніло добре ім'я Миколи Рихлюка і в Черкасах. Він зарекомендував себе як дисциплінований та сумлінний співробітник. Його завжди вирізняла висока профе-сійна майстерність, вміння миттєво орієнтуватися в різних ситуаціях, у тому числі й екстремальних, здатність оцінити їх і прийняти правильне рішення. Багато чому навчив своїх колег за роки служби Микола Рихлюк — і прийомами рукопашного бою володіти бездоганно, і стріляти влучно, адже в самого Миколи Миколайовича перший розряд із цього виду спорту.

Добре пам'ятають у Черкасах тріумф команди ДАІ області, яку готував до змагань із професійної майстерності Микола Рихлюк. Було це ще за часів СРСР. На республіканських змаганнях, які проходили у Донецьку, в поєдинках з бігу, рукопашного бою, підтягування та стрільби наша команда посіла перше місце. А потім були Всесоюзні змагання у Ленінграді. Тоді збірна команда УРСР, до складу якої входили і співробітники ДАІ Черкащини, посіла п'яте місце. Це був зоряний час черкаських автоінспекторів Віталія Челепухи, Анатолія Новікова, Миколи Кондратюка і, звісна річ, Миколи Рихлюка.

— Так, славні то були часи, — продовжує розповідь Микола Рихлюк. — І робота ладилась, і в інших справах могли знайти і проявити себе.

Здолавши шлях від лейтенанта до підполковника міліції, Микола Миколайович пішов на заслужений відпочинок з посади старшого інспектора з особливих доручень відділення дорожньо-патрульної служби Відділу ДАІ УМВС. Але не пориває зв'язків із колегами. Маючи величезний життєвий і професійний досвід, ділиться ним із сьогоднішнім поколінням автоінспекторів.

У нього чудова сім'я. Разом зі своєю Ніною він виховав двох синів і дочку. Зараз діти підросли, усі вони опановують науку. Син Володя навчається на третьому курсі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, дочка Оля — на першому курсі Національного політехнічного університету, а найменший, Микола — у Черкаському фізико-математичному ліцеї.

Хто знає, як складеться їхнє подальше життя. Та Микола Миколайович, за його словами, був би не проти, аби хтось із дітей повторив його долю, пов'язав своє майбуття зі службою в автоінспекції. Бо прожите старшим поколінням життя тоді цінне, якщо у нього є гідні продовжувачі.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 15, 18.04.2007
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 691 хитов: 35716
вчера: 638/58805
время генерации: 0.0085999965667725; SQL запросов: 11