Медиагруппа «Антенна»  

Скільки ще триматимуться старі греблі?

Костянтин ПРОЦЕНКО# 19, 17.05.2006

Черкащина не занадто багата на водні ресурси. Практично все правобережжя знаходиться на Українському кристалічному щиті або просто на гранітах, де підземні води вкрай обмежені. Значна частина води стікає за межі області у період весняної повені, а влітку річки та струмки міліють або взагалі пересихають.

Тому з давніх часів на наших землях для затримки та збереження води у значних об’ємах традиційно будували на річках і струмках ставки та водоймища.

Сьогодні в області на річках басейну Дніпра розташовані, крім великих Кременчуцького та Канівського, частини ще 15 водосховищ. 22 водосховища розташовані на річках, що впадають у Південний Буг. На середніх і малих річках в області створено 2350 ставків та 39 водоймищ, що є одним із найбільших показників по Україні.

Водночас греблі, водоскидні і захисні споруди не тільки утримують воду, але й створюють реальну загрозу підтоплення, затоплення і взагалі руйнування розташованих нижче територій.

Так, цього року в селі Лісовому Тальнівського району весняна повінь прорвала греблю, внаслідок чого вода із ставу площею 27 га по річці потоком пішла вниз за течією, змиваючи посіви, підтоплюючи садиби. Вода зруйнувала міст у селі Шаулиха, через що припинилося сполучення між двома частинами села. Завдано чималих збитків. І подібні випадки виникають майже кожного року.

На думку начальника обласного виробничого управління меліорації і водного господарства Сергія Пазинича, попередження таких явищ є головним завданням власників ставків, водосховищ та захисних споруд. Безумовно, ця робота вимагає від них відповідних знань та кваліфікації.

Облводгосп спільно із головним управлінням МНС в області надає необхідну методичну і практичну допомогу у вирішенні проблеми. Але перевірки показують, що не всі ставки та водоймища мають власника, здатного утримувати їх у належному технічному стані.

Значна частина ставків передається в оренду для рибництва, але, дивний факт, орендується лише земля під водою, а гребля, без якої став просто неможливий, в оренду не передається, а значить і утримувати її нема кому.

Для наведення порядка у цій справі, за словами Сергія Федосійовича, облводгосп зараз готує проект рішення обласної ради, відповідно до якого передача в оренду водного об’єкта здійснюватиметься разом із греблею, водоскидною спорудою і прибережною захисною смугою. Лише це забезпечить їх належне утримання і реконструкцію. Разом із цим районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування запропоновано передбачити кошти на ремонт захисних споруд, адже вартість ліквідації наслідків від їх руйнування (на це кошти врешті-решт завжди знаходяться) значно вища, ніж ремонтні роботи, на які чомусь грошей завжди немає.

Черкаське регіональне управління водних ресурсів виконує великі обсяги робіт з утримання у належному технічному стані захисних споруд, які захищають від затоплення та підтоплення майже 45 тисяч га земель із населеними пунктами у Золотоніському, Чорнобаївському, Черкаському, Чигиринському та Смілянському районах нашої області. Перевірки, які проводило ГУ МНС, не виявили тут порушень.

Разом із тим водолазне обстеження гідротехнічної споруди Осташівського ставу показало, що вона знаходиться в аварійному стані. В зоні імовірної надзвичайної ситуації може опинитися 11 підприємств міста Умань. Аби запобігти лиху, необхідно 150–200 тисяч гривень. Але сесія обласної ради досі не затвердила фінансування капітального ремонту ГТС Осташівського ставу.

Ще більше коштів — 800 тисяч гривень необхідно, аби привести до ладу дамбу та водоспуск водоймища в селі Доброводи Уманського району. Звісно, коштів на це в жодному з бюджетів немає. Відтак рішенням комісії з питань ТЕБ та НС райдержадміністрації утримання та накопичування води у цій водоймі заборонені.

Важка ситуація склалася в Смілі, де дамба Тясминського водосховища вже не один рік потребує капітального ремонту. 2005 року коштів на це не виділялось. У разі прориву дамби в зону підтоплення потраплять села, розташовані в басейні річки Тясмин.

Те, що з водою жарти погані, на місцях здебільшого все ж розуміють. Зокрема, майже на 4 мільйони гривень виконано робіт по ремонту гідротехнічних споруд на Корсунь-Шевченківському та Стеблівському водосховищах, триває ремонт Корсунь-Шевченківської ГЕС. Майже півмільйона гривень коштував ремонт гідроспоруди у селищі міського типу Шрамківка Драбівського району.

Відділ Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки головного управління МНС продовжує перевірку стану гідротехнічних споруд області, в першу чергу на 19 об’єктах, аварії на яких можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій регіонального або навіть державного рівня.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 19, 17.05.2006
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 320 хитов: 4887
вчера: 717/18740
время генерации: 0.047636032104492; SQL запросов: 11