Медиагруппа «Антенна»  

Герої чи жертви?..

Іван СІЧОВИК# 3, 28.01.2004

Або що відбулося під Крутами 86 років тому?

29 січня 1918 року сталася одна з найтрагічніших подій у новій історії України — у нерівному бою з більшовицькими військами під станцією Крути, що між Бахмачем і Ніжином, загинули 300 київських студентів і гімназистів. Були вони бійцями сотні Першої військової школи імені Богдана Хмельницького та сотні Помічного студентського куреня.

На жаль, “майстрів” переписувати історію, підганяючи її під скороминущі політичні догми, вистачало в усі часи. Не поменшало їх і зараз, у незалежній Україні. Сучасні вітчизняні історики стверджують, що 300 юнаків, які не здобули навіть первісного військового вишколу, протягом кількох годин відбивали атаки шеститисячного регулярного війська, до того ж підтримуваного бронепоїздом.

Відкриємо однотомне видання “Україна: історія” Ореста Субтельного, щоб переконатись, що подібне твердження є далеким від істини. Ось як трактує цю подію знаний учений-історик: “Трохи на схід від містечка Крути в останній великий бій із силами Муравйова, що наближалися, вступили загони Петлюри. Після запеклих боїв українці були змушені відступити. В оточення потрапив загін із 300 гімназистів, які всі загинули. Їхня смерть здобула їм почесне місце в українському національному пантеоні”. Отже, стримувати наступ переважаючих сил ворога і битися в оточенні — далеко не одне й те ж.

Не зайвим буде і таке запитання: де ж поділися 300 тисяч бійців українізованих частин, що влітку 1917 року заприсягнули Центральній Раді? До речі, у Ніжині, неподалік від Крут у той час був розквартирований регулярний кавалерійський полк, яким командував полковник Носенко. Чому ця боєздатна частина не подала допомогу оточеному молодіжному загону?

За розпорядженням тодішнього Українського уряду в Києві, на Аскольдовій горі відбувся урочистий похорон 28 полеглих під Крутами. Траурну промову виголосив Михайло Грушевський. У радянські часи ця могила була зруйнована. Сьогодні на місці останнього бою українських студентів і на їхній могилі встановлено пам’ятні знаки. Проте, вшановуючи пам’ять юнаків-героїв, не можна забувати, що їхніми життями фактично розпорядилися безвідповідальні українські політики тієї доби. Нехай же ця трагічна сторінка нашої історії стане слушним уроком для нинішніх зверхників України.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 3, 28.01.2004
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 284 хитов: 6265
вчера: 793/19458
время генерации: 0.080077886581421; SQL запросов: 11