Медиагруппа «Антенна»  

АВТОБІОГРАФІЯ кандидата на посаду Черкаського міського голови від Партії регіонів ВЛІЗЛА Євгена Мироновича

Я, Влізло Євген Миронович, народився 3 липня 1962 року в одному з невеличких мальовничих місць — селищі Ступно Здолбунівського району Рівненської області, в родині сільських працівників.

І хоча мені довелося прожити там недовго — лише три роки, оскільки мої батьки незабаром переїхали до Рівного, любов до цього куточка рідної землі увійшла до мого серця з перших днів мого життя.

Все моє дитинство пройшло у селі, бо щоліта батьки відвозили мене до бабусі. Саме вона була тією людиною, яка виховувала мене, привчала до праці, любові до рідної землі. Щодня я вставав удосвіта і допомагав їй по господарству: ходив по воду, годував худобу, сапав картоплю на городі. Увечері, коли я стомлений, але задоволений повертався додому, бабуся частувала мене смачним українським борщем та своїми особливими стравами.

Батьки мої посідали відповідальні посади: мама — головний бухгалтер льонокомбінату, батько — головний інженер колгоспу. Ці відповідальні й працьовиті люди стали для мене життєвим прикладом, і тому я ще у дитинстві поставив собі за мету здобути освіту і теж чогось досягти в житті.

Відверто кажучи, у школі круглим відмінником я не був, але завжди був серед перших. Зі шкільних предметів любив літературу, історію, математику.

Багато років займався вільною боротьбою. Завдяки своїй наполегливості я отримав звання кандидата у майстри спорту. Посідав призові місця на чемпіонатах області та України.

Заняття боротьбою дуже допомогли мені у майбутньому. Коли я служив в армії, то завжди міг постояти за себе та своїх товаришів по призову.

Ще до армії я закінчив Рівненський кооперативний технікум. Вищу освіту здобув у Полтавському інституті за спеціальністю «Економіка і організація заготівель сільськогосподарської продукції». Тоді цей навчальний заклад був єдиним на весь Радянський Союз, де готували керівників підприємств такого рівня.

Навчаючись на першому курсі, познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Ми побралися через три місяці після знайомства та обвінчалися у церкві, адже шлюб — це такий союз, який має бути освячений на небесах.

Я дуже задоволений своєю дружиною, знаходжу своє щастя в тому, що вона така інтелігентна, чуйна, уважна... Вона гарна дружина, мати, жінка. У нас є дві чудові донечки, яких ми дуже любимо.

Свій трудовий шлях я розпочав після закінчення навчання в інституті, очоливши Здолбунівське районне заготівельне виробниче об’єднання Рівненської облспоживспілки. Так, у свої 25 років я почав керувати колективом, який налічував майже 800 осіб. Як керівник найбільше трудової дисципліни я вимагав сам від себе. Приходив на роботу рано-вранці і йшов пізно увечері.

Я за своїм характером така людина, що не люблю ледачих і тих, хто завжди шукає відмовки. Але чудово розумію, що для того, щоб людина ефективно працювала, для неї необхідно створити належні умови.

У перші роки незалежності держави, як і багато моїх друзів та однокурсників, вирішив зайнятися підприємництвом. У 1995 році очолив українсько-словацьке підприємство, яке займалося постачанням сільськогосподарської продукції. Це була важка пора для бізнесу. Бракувало законів, які б регулювали й охороняли підприємницьку діяльність.

У 1998 році я прийняв пропозицію моїх ділових партнерів з Іспанії попрацювати в їхній країні. За чотири роки роботи заступником генерального директора м’ясокомбінату в м. Фуете-Пальмера (Іспанія) я перейняв досвід ведення бізнесу, економіки, планування, вивчив багато нових технологій.

Після того, як закінчився мій контракт, у мене була можливість залишитися в Європі. Але я зрозумів, що настав час, коли весь свій набутий досвід необхідно реалізовувати у рідній країні.

І тоді я повернувся до Рівного, де в 2002 році став першим заступником голови правління, а згодом і директором вітчизняного підприємства Агропромислової корпорації «Зоря».

Саме в цей період доля звела мене з видатною людиною нашого часу Героєм України Сергієм Тулубом, який запропонував мені місце в своїй команді.

Під його керівництвом я працював на відповідальних посадах: директора Клірингового центру ДП НАЕК «Енергоатом» Міністерства палива та енергетики, генерального директора державного підприємства «Центр альтернативних видів палива» Міністерства вугільної промисловості України.

Це була вища управлінська школа, яка дала можливість здобути глобальний досвід роботи за різними напрямами, адже я працював з інвесторами, займався управлінською діяльністю, економікою підприємства і бізнесом. Дякуючи Сергію Борисовичу Тулубу, його особистому прикладу, я навчився будувати свою роботу, планувати свій час. Завдяки цим вмінням, я навіть не помічаю, як спливає робочий день, майже не відчуваю втоми. Сергій Борисович загартував мене як управлінця.

Після призначення Сергія Тулуба головою Черкаської облдержадміністрації він запропонував мені продовжити роботу в команді і доручив відповідальний напрям роботи: стати головою Черкаської райдержадміністрації. За перші місяці роботи вдалося чимало зробити: погашено заборгованість по зарплаті, створюються нові робочі місця, відбувається зростання промислового виробництва. Саме на цій посаді я працюю й досі.

Я дуже люблю порядок. Намагаюся привести до ладу все, що є в моєму підпорядкуванні, бо я — господарник. Коли мене запитають, чи покладу я асфальт, побудую лікарню, відремонтую дах у дитячому садку чи зроблю для Черкас ті речі, які покращать життя мешканців міста, я відповім — так!

Знаю, що мені в нагоді стане мій управлінський досвід, моя команда, партнерські стосунки з європейськими інвесторами і віра у необхідність позитивних змін. Мені власним прикладом вдалося переконати іноземців, що наші люди нічим не гірші за їхніх, вміють і можуть працювати, ухвалювати важливі відповідальні рішення, і що руки в українського народу справді золоті.

Мені дуже хочеться, щоби ми перенесли у Черкаси все найкраще, що є в Європі: якість життя, високий рівень добробуту, чистоту та благоустрій. Я про це постійно думаю і вірю, що цього прагнуть і всі жителі славних Черкас.

Тому я залишаюся жити в Черкасах і планую решту життя присвятити цьому місту і його жителям, щоби побудувати нові Черкаси за кращим європейським зразком!








ТОП-СТАТЬИ
Номер # 40, 15.10.2010
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 542 хитов: 1579
вчера: 888/19789
время генерации: 0.03516697883606; SQL запросов: 11