Медиагруппа «Антенна»  

Володимир МАМАЛИГА: «Влада повинна не політиканством займатися, а порозумітися з сильними та допомогти слабким»

Оксана ГОРЕЦЬКА# 24, 23.06.2010



Володимир МАМАЛИГА31 жовтня цього року мають відбутися вибори до місцевих рад. Попри намагання багатьох політичних сил відкласти їх на весну 2011 року, законопроект, поданий депутатами від ПР, називає саме цю дату.

Та й Міністерство юстиції в особі міністра Лавриновича вбачає лише одну легітимну дату виборів — 31 жовтня. Тож Черкаси, як і інші міста України, очікує гаряча політична осінь. Регіонали, нашоукраїнці, бютівці, Народна партія та багато інших — усі намагатимуться потрапити

до місцевих рад та провести свого кандидата на посаду міського голови.

Ми ведемо розмову з одним із реальних претендентів, який ще декілька місяців тому привселюдно заявив про своє бажання позмагатися за крісло з чинним «мером» Сергієм Одаричем та трьома десятками інших претендентів, які обов’язково з’являться. На думку багатьох соціологів та аналітиків, Володимир Мамалига нині є найреальнішим конкурентом Сергія Одарича, до того ж він — багаторічний опонент чинного міського голови. Завдяки десяткам виступів та публікацій у пресі суспільство дізналося про справжнє обличчя черкаської міської влади — злодійське

та корупційне. А останнім часом, принаймні, кілька кримінальних справ

за фактами економічних злочинів, вчинених представниками міської влади Черкас, порушено саме після гострих публікацій в «Антені», автором яких є черкаський журналіст та громадський діяч Володимир Мамалига. Отже, що спонукало журналіста зайнятися місцевою політикою, і як він та його однодумці намагаються змінити життя черкащан, читайте в інтерв’ю.


— Володимире, ти ще не передумав іти в похід на міського голову? Адже за кілька місяців з моменту, коли цьогорічні місцеві вибори, які мали вже відбутися у травні, були скасовані, твої погляди могли змінитися?

— Аж ніяким чином! Це було б зрадою інтересів черкащан, які самі виступили ініціаторами висунення моєї кандидатури. Життя в місті не змінилося на краще. Навпаки, ці декілька місяців переконали мене, що без мене на Байди Вишневецького, 36 не обійдуться (сміється). «Дємбєльські акорди» команди Бродського–Одарича вже не відповідають не те що інтересам громади та кримінальному кодексу, але й просто здоровому глузду. Складається враження, що ця команда сприймає міськвиконком, як власне приватне підприємство. А щоб передбачити кінцевий результат їхнього «керування», достатньо проїхати на «Темп» та на «ДОК». Там перші чотири роки також зберігалася видимість пристойності. А зараз — руїна, відсутність опалення взимку, розбазарене майно підприємств, невиплачена зарплатня та гуртожитки, продані разом із людьми.

— А чим же ти будеш кращий за Сергія Одарича? Адже його діяльність черкащани вже бачать на власні очі: облаштовані парки, квіти на вулицях, ті ж дитячі майданчики?

— Ну, по-перше, парки закладав не Одарич. Його команда нашим із вами коштом лише прибрала там сміття та перетворила на машину для заробляння грошей купкою приватних підприємців, які крутяться поблизу міськвиконкому. Спробуйте прокатати на нових атракціонах або пригостити солодкою ватою своїх дітей — ціни вас просто вразять. Та й дитячі майданчики встановлюються за кошти, які могли б піти на заміну запірної арматури у підвалах житлових будинків. Але ж арматуру Одарич не може зобразити на своїх передвиборних буклетах. А майданчики, квіточки — будь-ласка.

До того ж, ті самі майданчики виготовляються на підприємстві, яке контролюється або належить самому Одаричу. Він навіть не заперечує, що виготовляється все це на «Темпі», а приватних підприємців змушують власним коштом їх купувати та встановлювати. Дуже влучний бізнес — вочевидь корисливі мотиви представників влади, а люди думають, що то все турбота про них. Та мушу вас розчарувати: це піар та заробляння коштів, використовуючи службове становище. Я ж вбачаю, що керівництво міста унасамперед має займатися його життєзабезпеченням, а не культмасовою роботою. Хоча, треба віддати належне, начальник відділу культури з Одарича вийшов би непоганий. Єдиний недолік — відсутність освіти та освіченості. Будь-якої. Та й бере, кажуть, дорого та багато...

А якщо серйозно, то покажіть мені хоча б одну школу, дитсадок або лікарню, побудовану або добудовану при цій владі. Вони здатні лише розбазарювати побудоване попередниками та ділити землю на свою користь.

— Як ти ставишся до того, що система виборів депутатів місцевих рад, ймовірно, буде змінена на змішану? Адже ти і ваша команда восени готувалися до місцевих виборів за партійними списками.

— Особисто я вважаю, що змішана система більше відповідає суспільним очікуванням українців. З одного боку, в результаті введення винятково партійної системи виборів ми отримали в більшості випадків украй корумповані місцеві ради, які перетворилися на «товариства з обмеженою кримінальною відповідальністю». З іншого — партії та їхні лідери виявилися неспроможними контролювати поведінку своїх фракцій у радах усіх рівнів.

Простий приклад: Черкаси та сумнозвісні численні звільнення та поновлення у лавах партій депутатів міської ради. Йдеться однаковою мірою і про БЮТ, і про Партію регіонів. Тому що Юлія Тимошенко і позиція очолюваної нею політичної сили та голосування депутата-бютівця Валерія Вишиваного чи Юрія Оробця — це дві, як кажуть в Одесі, великі різниці. Але збереження партійних списків у пропорції 50/50 з мажоритарниками дозволить посилити співпрацю як самих партійних організацій, так і окремих депутатів, яких обере в округах місцева громада. Наявність же партійних фракцій гарантуватиме політичний зв’язок місцевих рад з політичною системою країни у цілому, що дозволить лобіювати інтереси регіону як із боку провладних політичних сил, так і опозиційних. Головне, щоб усе це було на користь місцевих громад.

— Особисто ти яку політичну силу підтримуєш?

— Багато чого позитивного є у програмах майже всіх політичних сил, які сьогодні представлені у Верховній Раді. Я можу говорити лише в контексті — чи цікаво це мешканцям Черкас, чи ні. Якщо я хочу стати міським головою усіх черкащан, то, напевне, не маю морального права поділяти виборців за їхніми політичними переконаннями. У нас є головна політична доктрина — це інтереси міста та територіальної громади. Я не відмовлюся від співпраці з будь-якою політичною силою, якщо ця співпраця піде на користь черкащанам.

— А все ж, кому ти більше симпатизуєш — Тимошенко чи Януковичу?

— Коли ми обирали президента, я, як і багато черкащан, голосував проти корупційної системи, яка була утворена у міський раді за тісної співпраці БЮТу та міського голови Одарича. До того ж, за мовчазної згоди, а подекуди і тісної співпраці, фракції Партії регіонів у Черкаській міській раді. З новим президентом я пов’язував і пов’язую свої надії на позитивні зміни в країні та в нашому місті зокрема.

Я вважаю, що, проголосувавши у другому турі за Януковича, частково мої сподівання почали справджуватися. Прокуратура, міліція нарешті помітили кричущі факти корупції, про які роками писав та говорив я разом із моїми колегами з «Антени». Я вважаю, що якщо принаймні злочини, про які йшлося, будуть розслідувані та передані до суду, ми недаремно обрали президентом Януковича.

Якщо казати про інші варіанти, Тимошенко і раніше мала практично необмежену владу в корумпованій країні. Її прихід у крісло президента міг означати лише тотальне знищення демократії та законності. А так — країна та черкащани отримали шанс. І тепер від нас із вами теж залежить, як ми ним скористаємося.

— Але ж і в місцевому БЮТі є чимало чесних та безкомпромісних людей, які опинилися поза межами прийняття рішень у міськраді?

— На жаль, їх меншість. Але я поважаю та ціную їхню точку зору. Це і депутат міськради Наталія Коваленко, і депутати облради Володимир Шабанов, Віктор Парамонов та інші. На жаль, керівництво БЮТу більше дослухалося до різних вишиваних та губських, ніж до людей, завдяки яким прийшло до влади п’ять років тому і саме завдяки довірі до яких із боку виборців БЮТ став на цілих чотири роки фактично правлячою на Черкащині політичною силою.

— А які політичні погляди ти сповідуєш? Принаймні скажи — праві чи ліві?

— Особисто мої політичні погляди жодним чином не впливають на моє ставлення до ситуації в місті. Так, я більше тяжію до національно-демократичної ідеології, але ж зовсім не відкидаю гарні соціальні ідеї лівих. Багато корисного можна почерпнути і в ліберальній демократії, і багато в чому іншому. Розумієте, на місцевому рівні нас не повинні занадто переймати теоретичні політичні дискусії. Влада повинна не займатися політиканством, а порозумітися з сильними та допомогти слабким. Адже те, що тече по каналізаційних трубах, не має партквитка. А деколи здається, що у деяких осіб-партійців є набагато більше спільного не з партіями, членами яких вони є, а з тим, що тече в тій же каналізації.

— Але ж, крім бажання перемогти на виборах міського голови, ти та твої однодумці-колеги мають, напевне, бажання пройти взагалі до міської влади? У якості депутатів, наприклад.

— Так, ми команда, яка сформувалася за часів боротьби, так би мовити, за визволення Черкас від загарбників. Я маю на увазі міського голову Черкас Одарича та наскрізь продажний і корумпований депутатський корпус міськради. Тому ми зробимо все задля того, щоб цілковито оновити міську владу та депутатський корпус.

Ну, крім деяких, дуже окремих випадків... Наші активісти сповідують, ймовірно, різні політичні погляди, але ми маємо спільну мету — врятувати та відродити місто, припинити його пограбування й повернути реальну владу територіальній громаді. Ми будемо висувати депутатів як по мажоритарних округах, так і за партійними списками. Ми до цього готові і маємо всі юридичні можливості. Але про це все варто говорити лише після остаточного голосування у ВР змін до виборчого законодавства та призначення виборів на 31 жовтня або на будь-яку іншу дату.

— Яку політичну ідеологію сповідує ваша команда?

— Нас не цікавлять партквитки, які лежать у кишенях наших активістів. Головне, що ми всі разом маємо дуже схожі погляди на те, що коїться зараз у Черкасах, та на те, що варто негайно зробити, аби докорінно змінити ситуацію. Наша партія — партія черкащан та всієї громади міста, незважаючи ні на політичні, ні на національні, ні на релігійні відмінності. Ми — громадянський рух «Черкащани», ми повинні нарешті стати господарями в нашому місті.

За останні роки ми занадто зациклилися на політиці та партіях. Навіщо? Ми втратили головне — реальний вплив на місцеву та центральну владу. Бо сьогодні, фактично, дві третини населення, які не є активними членами будь-якої партії, не мають ні реального впливу, ні можливостей такого впливу. Бо вибори відбулися винятково за партійними списками, і нам усім залишилося підтримати певних висуванців від різних партійних організацій. А якщо я не член партії? Я що, не маю права балотуватися та бути обраним до місцевих рад? А якщо я маю багато спільних думок із певними активістами Партії регіонів, БЮТу, комуністами або націонал-патріотами? Що, це має заважати нам робити спільну справу та рятувати, а потім відроджувати Черкаси? Тому наша єдина ідеологія — інтереси наших земляків та майбутнє нашого міста та наших дітей. Скажу лише одне: конфігурація нашої команди на виборах буде такою, яка цілком задовольнить наших прихильників та засмутить наших супротивників.

— У разі перемоги на виборах якими будуть перші кроки вашої команди?

— Не хочу видатися тривіальним, але кроки будуть до примітивізму прості, швидкі та ефективні: скорочення апарату чиновників удвічі. Адже Одарич примудрився довести кількість міських чиновників майже до п’ятисот осіб. І ці роти зараз є важким тягарем на плечах черкаської громади. Створення міської програми розвитку ЖКГ у відповідності до Державної програми реформування ЖКГ. Залучення до цієї роботи фахівців, які ще є у нашому місті і які Одаричу виявилися непотрібними. Залучення інвестицій для цих потреб.

— Але ж Одарич говорить, що він також залучає інвестиції?

— Він багато про що говорить. Минулого четверга я брав участь у громадській раді Міністерства ЖКГ, членом якої я є вже третій рік. Так от, цього року МБРР виділив для українського ЖКГ 140 мільйонів доларів під 1,5% (!!!) річних під гарантії уряду. Але «завдяки» дуже низькій активності «мерів» українських міст вдалося освоїти лише 4 мільйони. Заступник міністра підкреслив занадто пасивну роль у тому числі й міського голови Черкас.

Чи свідомо він відмовився від пільгового кредитування, адже суворий контроль за використанням цих коштів і пояснює відсутність інтересу з боку очільників українських міст і Одарича зокрема? «Відкати» взяти не зможуть? Так невже нашому місту вигідніша муніципальна позика під 18% річних, за яку нещодавно проголосували депутати? Чи нагадати про кредит ЄБРР, який наше місто так досі й не отримало? Все це просто результат непрофесійності та низького фахового рівня Одарича і його команди.

— Член Громадської ради МінЖКГ, голова міської організації «Спілки власників житла України. Чи не забагато комунальних регалій для людини, яка жодного дня не пропрацювала навіть майстром у РЕУ?

— Ну по-перше, це не регалії, а щоденна копітка робота. Робота з громадянами, керівниками ОСББ, з юристами, судами по відстоюванню громадянських прав наших людей. А по-друге, ініціатором та головним виконавцем створення ОСББ у власному будинку виступав я сам. Так що всі проблеми діяльності ОСББ та все «сприяння» влади я відчув на власній шкірі. На відміну від «фахівців» міськвиконкому, які за своє життя, крім протирання стільців у кабінетах, нічого не зробили.

Зараз у Черкасах з’явилися біг-борди, на яких написано: «Міцною чоловічою рукою ми приведемо благоустрій м. Черкаси до найвищого рівня в державі. С. Одарич». Не знаю, що там у виконкомі міцною чоловічою правою рукою робить Одарич, але до найвищого рівня у державі нашому місту ще дуже далеко. І рівень того благоустрою бачать усі черкащани та гості міста. А міська влада всі роки здебільшого працює лише язиком. Причому, віртуозно.

— Тебе не бентежить той факт, що напередодні виборів з’являться кандидати з командами, які будуватимуть передвиборний піар на боротьбі з Одаричем?

— Так вони вже з’являються. Але ж люди у нас не дурні і обов’язково запитають: а де ви були впродовж чотирьох років? Займалися власним бізнесом, начхавши на місто? Чи перестрибували з партії у партію у пошуках заробітку? Чи разом із Одаричем ділили землю та грабували комунальне майно вкупі з бюджетом у власних інтересах? До того ж не виключено, що деякі з таких кандидатів стануть технічними кандидатами того самого Одарича та будуть робити все можливе, щоб не дати нам спокійно проводити передвиборну кампанію. Адже реально перемогти Одарича з його піар-асами зможемо тільки ми, спираючись на плече однодумців та простих черкащан. Адже впродовж чотирьох років лише ми з невеликою групою небайдужих, які об’єдналися навколо «Антени», системно протистояли беззаконню і корупції у міській владі та правоохоронним органам, які її кришують. Решта були або залякані, або куплені, або просто байдужі.

— А ти не боїшся, що тебе можуть «зрізати» з виборчих перегонів через суд? Або, не дай, Боже, вдатися до більш радикальних дій? У тебе ж троє малих дітей, двоє дорослих, онука?

— Щодо судів, то я усе ж таки переконаний, що до осені у судах буде наведено лад і завідомо незаконного рішення жоден суддя більше не ухвалить. Що ж до радикальних дій, то нас із моїм сином та моїм колегою Валерієм Воротником уже намагалися вбити минулого року. До речі, хід ведення слідства вже можна вносити у підручники у якості прикладу, як прокуратура, СБУ та міліція можуть демонстративно не розслідувати замах на вбивство. Ми і досі переконані, що до замаху на нас причетні особи, які мають пряме відношення до міської влади.

Мені неодноразово в своєму житті та в роботі доводилося дивитися в обличчя смертельної небезпеки. Я впевнений, що зможу захистити свою родину. Адже ми живемо поки що в правовій державі, а не в «гарячій» точці. Бог не видасть, свиня не з’їсть! Я ж особисто не маю намірів лякатися та йтиму до перемоги. Нашої спільної перемоги з усією громадою Черкас. І в цьому мені допоможуть, крім однодумців, прості черкащани, небайдужі до того, яким буде наше місто у наступні роки. Адже ні я, ні мої колеги не мають наміру емігрувати до родичів в Ізраїль, Росію або США. Та й родичів у мене там немає.

Черкаси — це наше місто, і нам у ньому жити. І як нам жити далі — залежить лише від нас самих. Ми повернемо Черкаси черкащанам, бо перед нами довге та щасливе життя!


Мамалига Володимир Володимирович

44 роки, громадський діяч, журналіст медіагрупи «Антена», директор, телеведучий телекомпанії «Антена-плюс».

Народився 24 вересня 1965 року у м. Семипалатинськ.мати — лікар, батько — військовослужбовець. Українець.

Одружений, батько п’ятьох дітей.

Має кілька «пролетарських» професій. У 1984 році закінчив Канівське культосвітнє училище. Спеціальність — культпрацівник, керівник хору.

У 1986 році — Семипалатинське технічне училище №2. Спеціальність — кухар.

Працював культпрацівником у м. Шпола, потім кухарем у Казахстані. Чотири роки працював у цеху виробництва карбаміду на черкаському «Азоті». З 1991 по 1997 рік займався бізнесом, працюючи на посаді президента Спільного українсько-російсько-молдовського підприємства «Планета» (переробка нафти та оптова торгівля нафтопродуктами, супровід вантажів).

У 1998–99 рр. — начальник відділу інформаційної безпеки Фонду правових ініціатив, м. Київ. 1999–2002 рр. — інспектор, головний інспектор, начальник відділу Управління, аналізу, прогнозування та розвитку митної системи Державної митної служби України.

У 2003 році успішно закінчив історико-юридично-філософський факультет у Черкаському національному університеті імені Б.Хмельницького.

З 2003 року працював тележурналістом на міських телеканалах, був регіональним представником та журналістом ТРК «Україна» в Черкаській області. Після створення ТРК «Антена-Плюс» у 2006 році став директором цієї телекомпанії.

Громадську діяльність розпочав у буремні вісімдесяті роки. З 1988 р. — активіст та один із засновників товариства «Екологія», відповідальний секретар ЧОО «Народний рух України». В 1991 р. — засновник, голова Черкаського обласного комітету «Української національної асамблеї», заступник голови партії, з якої вийшов з ідейних мотивів наприкінці 1998 р. У 1992 р. брав участь у врегулюванні збройного конфлікту у Придністров’ї, нагороджений медаллю «Захисник Придністров’я». Як представник громадських правозахисних формувань та помічник-консультант народного депутата України в 1993-1998 рр. неодноразово перебував у «гарячих» точках на Північному Кавказі та в Закавказзі.

2003–2006 рр. — експерт Центру стратегічних ініціатив, м. Київ.

2007–2008 рр. — голова Спілки власників житла м. Черкаси, голова ГО «Черкаський громадський форум».

У 1990–1994 рр. обирався депутатом Черкаської міської ради XXI скликання — першої міської ради Черкас, обраної за демократичними принципами.








ТОП-СТАТЬИ
Номер # 24, 23.06.2010
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 90 хитов: 8384
вчера: 212/12313
время генерации: 0.35273909568787; SQL запросов: 11