Медиагруппа «Антенна»  

Відродження села по-Балаклеївськи-2. Синдром Лозинського

УВАГА! «Синдром Лозинського» заразний. Полювання на людей поширилося із сусідньої Кіровоградської області на Черкаську

У №50 газети «Антенна», що вийшов друком 23 грудня 2009 року, ми вже висвітлювали проблеми села Балаклеї. Що з цього вийшло, і як розвиваються події, — у листі нашого читача...


«Газета «Антенна» нещодавно писала про село Балаклея. У результаті публікації цієї статті мені почав погрожувати помічник прокурора Смілянської районної прокуратури пан Здоровко Володимир Васильович, який 30 грудня 2009 року незаконно проник у моє домоволодіння в селі Балаклея по вулиці Котовського, 20. Події розвивалися таким чином.

30 грудня 2009 року о 12.30 дня у вікно веранди мого будинку почав стукати незнайомий мені чоловік. Я відчинив двері веранди і, ставши на порозі, запитав, хто він такий і що йому потрібно. Незнайомець відповів, що він із прокуратури і приїхав брати у мене пояснення. У відповідь я сказав, що, якщо я потрібен прокуратурі, то нехай він згідно із законом запросить мене повісткою, яку мають надіслати поштою, зі штампом на конверті. Але пан В.В. Здоровко застосував фізичну силу, грубо мене відштовхнув та вломився до веранди. Повинен зазначити, що від пана Здоровка дуже несло горілчаним перегаром. Мабуть, він добряче пообідав, прийнявши «на грудь», тобто почав проводжати старий 2009 рік, а після цього проник у моє домоволодіння брати пояснення.

Коли пан В.В. Здоровко вломився до веранди і без дозволу сів за стіл, я почав наполегливо вимагати, щоб він представився і пред’явив мені своє службове посвідчення. Але він відмовився це зробити і зі злістю в голосі заявив мені: «А хто ти такий, щоб я тобі пред’являв посвідчення?!» і п’яно розреготався.

Я був вражений до глибини душі такою грубою поведінкою помічника прокурора і його нахабними заявами, і мені стало так прикро, що працівник прокуратури, тобто правоохоронних органів, при здоров’ї й у квітучому віці почав у моєму помешканні, в яке проник незаконно, застосовувати проти мене, пенсіонера-інваліда (мені 72 роки, а йому 39), фізичну силу.

Від такого потрясіння у мене піднявся тиск і почався серцевий напад. А пан В.В. Здоровко почав писати від мого імені якесь пояснення і п’яним голосом примушувати мене поставити підпис, але я відмовився і сказав, щоб він забирався з мого будинку, бо він своїм дебошем розбудив мою хвору дружину, яка спала після обіду, моїх доньку й зятя, які приїхали до нас у гості з Болгарії зустрічати Новий 2010 рік (моя донька одружена з болгарином, вона має громадянство Болгарії та є членом союзу письменників Болгарії, очолює у м. Варні українську діаспору, а її чоловік — журналіст-міжнародник).

Вся моя сім’я є свідками того, як пан Здоровко вломився в наше помешкання.

Нарешті пан Здоровко схопив свою папку і, хитаючись, залишив наш дім. Обличчя його було багрове, а очі мутні.

Яке ж було моє здивування, коли я вийшов слідом за паном Здоровком і побачив на подвір’ї сільського голову О.М. Ковальську, яка на нього чекала. Вони разом покинули моє подвір’я через город, відкрутивши дрота на огорожі з боку городу, удвох перейшли по городу сусідки, через її хвіртку, і потім вийшли на вулицю, де стояв автомобіль О.М. Ковальської.

Справа в тому, що коли сільський голова О.М. Ковальська прочитала в газеті «Антенна» статтю під назвою «Відродження села по-Балаклеївськи», то вона поїхала в прокуратуру Сміли і звернулася до свого старого знайомого — помічника прокурора пана Здоровка, щоб він допоміг урезонити скаржника-пенсіонера М.М. Лавренка (тобто мене), бо він, мовляв, написав про мене і мою подругу Артеменко статтю в газеті.

Тоді В.В. Здоровко сів у службову машину Ковальської (вона — за кермом), і вона привезла його в село Балаклея прямісінько до мого будинку.

Але зайти з вулиці Здоровко і Ковальська не змогли, бо хвіртка була зачинена на замок. Тоді вони зайшли у двір моєї сусідки і через її город по снігу пройшли на мій город, і вже потім розкрутили дріт (город обнесений металевою сіткою) і вдерлися на моє подвір’я з тилу.

Коли Здоровко покидав мою оселю, він ще злісно додав: «Чекай, скоро у тебе будуть проблеми». І чекати довго не довелося.

14 січня 2010 року о восьмій годині вечора я повертався додому (я живу біля залізничної станції «Перегонівка»). Йшов через посадку над колією. Мене зупинили двоє молодиків і почали погрожувати фізичною розправою, мовляв, якщо я вирішу і надалі скаржитися на О.М. Ковальську, К.Ф. Артеменко, а тим більше на В.В. Здоровка, то мій інвалідський «Запорожець» переїде автомобіль КамАЗ, і, постукавши кулаком по моєму лобі, сказали: «Так ты понял нас, ублюдок? Запомни, что мы тебе сказали!»

15 січня 2010 року я написав заяву на ім’я голови Смілянської районної адміністрації пана Є.В. Нагорного. Також був у нього на особистому прийомі, і він при мені зателефонував начальнику Смілянського міськрайвідділу полковнику С.М. Брайченку, щоб він мене прийняв особисто і розібрався з моєю скаргою.

І коли я прийшов на прийом до пана Брайченка, який донедавна був начальником міліції Придніпровського РВВС у м. Черкаси, і показав йому газету «Антена» зі статтею «Відродження села по-Балаклеївськи», то він зі злорадством заявив: «Мені все ясно. І що можна було чекати від газети «Антенна», де керують Воротнік та Мамалига, які нещодавно здійснили провокацію, імітуючи начебто встановлений під їхнім автомобілем вибуховий пристрій».

Із такої заяви полковника Брайченка я зрозумів, що ніякої реакції на мою статтю в газеті «Антенна» цей міліцейський керівник не проявить, бо в ній згадується начальник Смілянської райдержадміністрації Є.В. Нагорний, який кришує сільського голову Балаклеї Ковальську і її подругу фермершу Артеменко.

Можна зробити висновок, що всі керівники правоохоронних органів у Смілянському районі і влада в особі голови РДА Є.В. Нагорного пов’язані одним мотузком, і вони злилися з бізнесовими структурами, а значить корупція процвітає, і мафію перемогти неможливо, її можна тільки очолити, як сказав колишній спікер Іван Плющ.

І наостанок. Я за фахом інженер-будівельник і до пенсії працював у Черкасах. Коли вийшов на пенсію, повернувся жити в своє рідне село. І вирішив збудувати в селі церкву, бо комуністи в 1949 році демонтували велику п’ятикупольну церкву, а на її місці побудували клуб, і тепер віруючі моляться в хаті-каплиці, а в нашому селі п’ять тисяч жителів. А клуб, у якому проводяться дискотеки, розташований біля кладовища. Це блюзнірство. А ще сільський голова дозволила (мабуть, не за просто так) змонтувати біля кладовища величезну вежу мобільного зв’язку UMC, незважаючи на протести священників, бо за церковними канонами електромагнітні хвилі вежі турбують душі покійних.

Так ось, мною, дружиною, донькою й зятем, а також українською діаспорою в Болгарії куплено земельну ділянку площею 0,7 га під будівництво церкви; замовлено і виготовлено проект із робочими кресленнями в інституті «Цивільпроект»; проведено геодезію земельної ділянки і її відведення. У Черкасах придбали двотаврову балку за 1620 грн. для будівництва церкви.

І ось цю балку, довжиною 5,5 м і вагою 500 кг, злочинним угрупованням, яким керував дільничний інспектор міліції в с. Балаклея старший лейтенант міліції В.В. Полтавець, викрадено з подвір’я, де мала будуватися церква, і порізано автогеном на частини в пункті прийому металобрухту на залізничній станції «Перегонівка», потім завантажено у вагон разом з іншими краденими металовиробами і відправлено в Одесу, а звідти морем до Туреччини. І таких вагонів відправлено сотні.

В моєму селі Балаклея вирізане металеве обладнання з 20 корпусів двох тваринницьких ферм, двох тракторних бригад, птахокомбінату, з території колгоспу, тобто КСП «Дружба», викрадений рентгенапарат з металевою станиною, вирізані автогеном дві автобусні зупинки, у яких був металевий каркас. А у жителів села викрадено з дворів десятки тонн металобрухту і металевих виробів із чорного й кольорових металів.

Крадений метал приймав у пункті прийому металобрухту В.А. Пегеда. Він ділився грошима з В.В. Полтавцем. При цьому Пегеда у злодюг не вимагав паспорта і не виписував квитанцій за зданий металобрухт, а платив готівкою і лише 50% від вартості.

Шановний Валерію Леонідовичу! Церковна громада села Балаклеї уклінно просить Вас через вашу відому газету допомогти повернути вкрадену металеву балку, яка конче потрібна для будівництва храму.

З повагою, голова церковної громади села Балаклея Смілянського району М.М. Лавренко».


Я, Лавренко Микола Миколайович, офіційно заявляю, що на мене, пенсіонера-інваліда, розпочато полювання працівниками смілянської прокуратури і смілянської міліції, а також головою Смілянської районної адміністрації Є.В. Нагорним, який дав вказівку керівникам правоохоронних органів про моє фізичне знищення. Він є замовником. А роль виконавця доручена помічнику прокурора В.В. Здоровку, який був організатором групи браконьєрів-мисливців, що полювали на звірів на чолі зі Здоровком. Було судове засідання, яке покарало браконьєрів своїм рішенням.

Вам «налицо» «синдром нардепа Лозинського», який разом із начальником міліції й районним прокурором полювали і вбили людину.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 2, 20.01.2010
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 131 хитов: 1387
вчера: 793/19458
время генерации: 0.033358812332153; SQL запросов: 11