Медиагруппа «Антенна»  

ЖУРНАЛІСТИ ТА СУДДІ: НЕПОРОЗУМІННЯ ТРИВАТИМУТЬ?

Марія ГАВРИЛЯН# 40, 14.10.2009

Минулого тижня, 7 жовтня, у рамках круглого столу відбувся діалог між третьою та четвертою владами. Про проблеми і перспективи співпраці спілкувалися журналісти та працівники судів. Однак, попри те, що обидві сторони визнали, що проблем на шляху злагодженої співпраці багато, відверта розмова не склалася.


Журналісти та судді визнали, що проблем на шляху злагодженої співпраці багато. Судді звинувачують журналістів у необ’єктивному висвітленні їхньої роботи. Працівники медіа скаржаться на закритість судової системи та перепони в отриманні інформації. Крім того, присутні на круглому столі керівники (здебільшого державних ЗМІ), загалом, як виявилося, не зовсім розуміються на сутності взаємин між судами й журналістами та вбачають їх виключно в інформаційній закритості судочинства.

«Судді не розуміють потреб журналістів. Нами рухає не якийсь побутовий інтерес. Все-таки наше основне завдання — поінформувати громадян, і ми хочемо, щоб поважали нашу професію», — заявив Сергій Томіленко, голова Черкаської обласної організації Національної спілки журналістів України та редактор газети «Нова Доба», яка належить Черкаській обласній раді.

Дивно, але керівник професійного об’єднання журналістів області вбачає проблематику лише у вузькому коридорі інформаційної співпраці. Та й навіщо керівникові, який отримує щорічно багатотисячні дотації з державного бюджету, перейматися «зайвими» питаннями на кшталт свободи слова, переслідування журналістів за критику тощо шляхом позовів до ЗМІ? Насправді, якщо займати позицію повного невтручання та лояльності до влади та політиків-корупціонерів, то і позовів не буде, а лише манна небесна у вигляді державної фінансової підтримки. Але це інше питання, яке не стояло в переліку питань для формального розгляду «співпраці».

Журналісти зауважили, що, оскільки їм часто відмовляють у присутності на судових засіданнях, не надають необхідної інформації, їм доводиться писати матеріали, ґрунтуючись на інформації, яка в них є, і робити з цього власні висновки, які потім інколи не влаштовують суддів. Хоча важко не зауважити, що термінологія на кшталт «влаштовує — не влаштовує» є досить дивною для правової держави.

Але, як з’ясувалося в ході круглого столу, суддів не влаштовує не лише те, як журналісти висвітлюють їхню діяльність. Зокрема, голова Апеляційного суду Черкаської області і за сумісництвом літератор Віктор Подорога, у творчому доробку якого 5 поетичних збірок, розповідаючи про те, що журналісти дуже часто необ’єктивні, сам почав давати доволі суб’єктивні оцінки черкаської періодики, які, до речі, абсолютно не стосувалися теми зібрання. Судді не сподобалася титульна сторінка одного з нещодавніх номерів газети «Антена», якою редакція вирішила проілюструвати ситуацію в місті і недолуге керівництво команди міського голови. Але відколи в нашій країні введена заборона на сатиру? Невже, на переконання деяких суддів, преса повинна лише хвалити владу?

На жаль, напрошується висновок, що інколи судді проводять чітку градацію між засобами масової інформації, так би мовити, «хорошими» і «поганими». Наприклад, «Антена» є поганим ЗМІ, бо критикує владу. Безсумнівно, такий розподіл був завжди, і на ньому базувалася співпраця судів зі ЗМІ. І за часів розвиненого кучмізму, і за часів панування, так би мовити, «демократії». На жаль, у підходах нічого не змінилося.

Крім висвітлення діяльності судів, що, ймовірно, було головною тезою круглого столу, доречно було б розглянути сутність правових підходів, які зазвичай використовуються судами області при розгляді інформаційних конфліктів та позовів посадовців до журналістів і ЗМІ.

«Багата судова практика тієї ж «Антени» свідчить, що в більшості випадків суди розглядають позови до журналістів та ЗМІ малопрофесійно та зовсім не використовують практику Європейського Суду з прав людини, забуваючи про те, що вона є обов’язковою при здійсненні судочинства в Україні, — прокоментував результати круглого столу та звинувачення голови Апеляційного суду редактор газети «Антена» Валерій Воротник. — Враховуючи недолуге та суперечливе національне законодавство, що регулює правовідносини в галузі мас-медіа, використання європейського законодавства розв’язало б більшість інформаційних суперечок, які сьогодні розглядаються в українських судах. А так у більшості випадків, спираючись лише на національне законодавство, неможливо об’єктивно розглянути позови до журналістів.

Крім того, необхідно враховувати корупційний фактор, який сьогодні, на жаль, має чи не головний вплив на прийняття судового рішення. Про корупцію в судах самі судді говорити не дуже бажають. Але саме це є, на мою думку, головною причиною того, що між журналістами та суддями є багато непорозумінь. Треба врахувати, що необхідно значно підвищувати фаховий рівень як самих суддів, щоб ті в своїй практиці використовували європейське законодавство, яке, до речі, ратифіковане в Україні, так і журналістів, які мають усвідомлювати свої права та свободи і відповідальність.

Але слід розуміти: все, що не заборонене — дозволене. На жаль, останнім часом в Україні є багато дивних, з огляду на засади демократії, речей. Це і створення комісій з моралі, і багато іншого. Але головними документами, на які щоденно в своїй діяльності я спираюся як журналіст та керівник ЗМІ, це Конституція України та Загальна декларація прав людини. Все інше може бути або похідним від засад цих фундаментальних документів, або незаконним».

А між тим, сам голова Апеляційного суду Черкаської області Віктор Подорога під час круглого столу дозволив собі низку доволі демократичних висловлювань, які, з огляду на попередні заяви, мали вигляд звичайних «штампів». «Неможливо забезпечити справедливе і відкрите судочинство, якщо воно не є відкритим для громадськості, — заявив суддя. — Громадяни мають право знати, хто і як приймає суспільно важливі рішення і якими наслідками це обертається для всього суспільства».

Варто зазначити, що громадськість доволі добре поінформована про діяльність судів. Напевне, кожен третій українець стикався з проблемою, коли без товстого гаманця навіть говорити не варто про вирішення своїх проблем вітчизняними судами. Хоч українській незалежності вже 18 років, ми ще досі продовжуємо жити за радянськими шаблонами, де діяльність судів базувалася на засадах закритості й обмеженості публічного висвітлення судочинства.

«Багато суддів бояться спілкуватися із засобами масової інформації, — заявив Віктор Подорога і навів за приклад свого колегу. — До Дня юриста до нього прийшли тележурналісти розпитати про проблеми та досягнення у роботі місцевих суддів, на що він перелякано відповів: «Та ви що?! Ніколи! Не хочу!».

Голова Апеляційного суду Черкаської області наголосив на тому, що такі випадки непоодинокі серед його колег. Із цього можна зробити висновок: якщо людина не хоче щось говорити чи просто боїться, значить, на те є причини, значить, є що приховувати.

І навіть розроблені й затверджені на початку жовтня положення про взаємодію судів та ЗМІ, про що, ймовірно, мав би розповісти громадськості області круглий стіл, з чітко

окресленими правами та обов’язками обох сторін, які покликані стати міцним фундаментом співпраці, навряд чи змінять ситуацію. Бо так уже склалося у нашій країні, що далеко не все написане на папері і затверджене офіційними печатками знаходить своє відображення у реальному житті. А для того, що б розтопити кригу у відносинах між ЗМІ та судами, напевне, передусім сторонам треба сумлінно і чесно виконувати свої обов’язки і пам’ятати, що насправді між поняттями «законність» і «справедливість» не має існувати розбіжностей. А державі треба прискорити процеси очищення від корупції та докорінно реформувати судову систему. І тоді, можливо, громадяни підуть до суду за вирішенням усіх суперечок та захистом своїх прав і не будуть шукати захисту у журналістів або чинити самосуд.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 40, 14.10.2009
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 288 хитов: 6719
вчера: 793/19458
время генерации: 0.055857181549072; SQL запросов: 11