Медиагруппа «Антенна»  

ВІСІМ РОКІВ ПІД СТАТТЕЮ

ЯК ЗОЛОТОНІСЬКА ПРОКУРАТУРА ЗНИЩИЛА БІЗНЕС МІСЦЕВОГО ПІДПРИЄМЦЯ

На початку 90-х, коли на підприємців «наїжджав» бритоголовий рекет із пропозицією «поділитися», було жахливо, але не безнадійно. «Братки» могли багато чого — і товар забрати, і офіс підпалити, і покалічити. Але тоді можна було або до правоохоронців звернутися, або знайти ще крутіший «дах».

Наприкінці сторіччя ситуація змінилася — і підприємцю, якщо й треба було когось боятися, то вже самих правоохоронців. І звертатися стало нікуди, бо, як кажуть, ворон ворону око не виклює. Проти владного безпредєла мало кому вдавалося встояти, а про збереження бізнесу вже й мови не було.

Історія, яку ми вам розповімо, типова для кінця минулого і початку другого тисячоліття. Але саме ця типовість і робить її такою жахливою. Коли в умовах повної безконтрольності з боку громадськості, безкарності і впевненості, що «свої» прикриють, правоохоронці стали силою, яка не просто дестабілізує, а підриває економічну безпеку держави.

На жаль, історія, що сталася з фермером Караванським, ще не закінчилася. Він пройшов через 150 (!) судових засідань, його бізнес зруйнували, створене ним прибуткове підприємство через суд зробили банкрутом, все майно безпідставно вилучили і вже ніхто не знає, де воно знаходиться, дружину звільнили з роботи, в будинку відрізали світло… І коли це свавілля скінчиться — невідомо, бо місцевий прокурор пообіцяв: «Або визнаєш себе винним, або знищу!»

Вдалий початок

Фермер із села Кропивна, що на Золотоніщині, Олександр Караванський 2000 року мав міцне господарство. Займався досить прибутковою справою — вирощував коноплі. Ця культура, до речі, двічі прибуткова, бо маєш як із зерна, так і зі стебла чималу копійчину. Та ще й до найближчого заводу з переробки конопель — як рукою подати. Від Кропивни до Золотоноші усього кілька кілометрів — на транспортування багато витрачати не потрібно.

Спочатку Олександр Караванський посіяв коноплі на площі біля 80 гектарів. Коли справа пішла, орендував ще двісті гектарів землі. Уклав договір із Золотоніським коноплезаводом на постачання йому сировини. А потім і спільне підприємство із заводом створив — СТОВ «Золотоніські коноплі», здійснюючи його стовідсоткове фінансування. Коноплезавод на той час був у боргах по вуха, тому його правління пішло на угоду з фермерським господарством, щоб забезпечити виробництво сировиною (конопляною трестою).

— Для вирощування конопель, — розповідає Олександр Караванський, — я орендував у КСП «Іскра Леніна», що в селі Новомиколаївка Драбівського району, 205,4 гектара землі, взяв у банку «Левада» перший кредит — 40 тисяч гривень, потім другий — ще 100 тисяч. Затративши більше 300 тисяч гривень, я виростив і зібрав урожай, сировина була перевезена на завод.

«… Ти винен уже тим, що хочу я поїсти…»

Однак, що фермеру добре, чиновнику виявилося погано. Подейкують, ніби з подачі тодішнього голови Золотоніської райдержадміністрації, райрада раптом почала ставити питання, щоб Караванський звільнив орендовані ним землі. На коноплезаводі тим часом хтось почав активно скуповувати акції. А потім повністю змінилося керівництво підприємства.

Його новий власник В. Ружанський, який викупив акції, сировину з поля вивіз, але навмисно не оприходував і документально не оформив. Завод був завалений сировиною Караванського, що підтверджують накладні. За словами фермера, нове керівництво заводу збувало цю сировину на сторону без документів і за готівку. Подейкують, що коноплезавод був « дійною коровою» прокурора Золотоніського району В. Калініченко. І саме під його «патронатом» підприємство постійно перепродавалося, поки вже продавати стало нічого.

Майже усі господарства — кредитори заводу «простили» йому борги, окрім Караванського. Він поставив питання руба — вимагав зафіксувати на заводі майно і продукцію, що належить йому за законом. За це спочатку відсидів кілька днів у СІЗО, а потім попав під «коток» правоохоронної мафії.

Раптом на Караванського, як із рогу достатку, посипалися кримінальні справи, котрі відкривали то обласне управління Служби безпеки, то Золотоніська міжрайонна прокуратура, то Золотоніська податкова інспекція За ці роки підприємець пройшов близько 150 судових засідань.

— Головний мій «злочин», як вважала податкова служба, — несплата податку на додану вартість від реалізації Золотоніському заводу трести коноплі, — розповідає Олександр Караванський. — Але ж згідно з договором про спільну діяльність мого фермерського господарства і цього заводу ніякої «реалізації» і не повинно бути: у договорі йдеться про «постачання давальницької сировини», за яку я мав одержати волокно. Слідчий же, враховуючи лише накладні про відвантаження трести на завод, робить висновок про її реалізацію, чого, ще раз повторюю, не було.

Те ж саме і з податком на прибуток. За поставлену заводу тресту коноплі я не одержав волокна. Більше того, поки відбувалося розслідування заведених кримінальних справ та суди, ВАТ «Золотоніський коноплезавод», вірніше його цілісний майновий комплекс, з дозволу Золотоніської податкової інспекції знову був перепроданий. Причому разом із моєю сировиною і моєю технікою, яка зберігалась на території заводу.

А ще невідомо куди зникли 26 тонн насіння коноплі на суму 117 тисяч гривень, мені не дозволили зібрати урожай проса з 12 гектарів, заблокували операції з Іркліївським коноплезаводом, банківські рахунки. Забрали автомашину «Волга», просто викинули мене серед дороги за півсотні кілометрів від дому. Обклали, як мисливці ведмедя.

Кримінальні справи, що були відкриті 2001 і на початку 2002 року, ВІДРАЗУ Ж РОЗСИПАЛИСЯ за відсутністю складу злочину і були закриті.

Але, вникнувши в юридичні нюанси, розумієш — ні з чого було особливо радіти. Виявилося, що одну зі справ закрили за ст.7 ч.1 КПК України. Це начебто як після амністії, тож пляма «притягувався до кримінальної відповідальності» залишається на все життя. Зрозумівши це, Олександр Караванський подав на апеляцію. Але й досі на цю апеляційну скаргу і звернення немає ні одвіту ні привіту.

«А я сказав: «Буде сидіти!»

Не пройшло і двох місяців, як Золотоніська прокуратура і податкова інспекція в березні 2002 року знову відкривають на Караванського кілька справ по фермерському господарству і СП« Золотоніські коноплі» за ст.212 ч.3 і ст. 366 ч.2, тобто за ухиляння від сплати податків і підробку документів.

«Ухиляння» Караванському інкримінували за поставлену на завод на переробку продукцію, за яку і понині ніхто не розрахувався. Незважаючи на те, що факт розрахунку з Караванським, а значить і факт виникнення податку, від якого він нібито ухилився, не мали місця, справу відправили в суд. Підробку ж документів правоохоронці угледіли в тому, що Караванський не відобразив у податковій декларації операції продажу, яких насправді не було, бо ніхто ж за поставлену на завод продукцію й досі з фермером не розрахувався. І не розрахується.

Цей абсурд і донині розглядається судами. Доказова база — тільки акти, складені ревізором. І все!

–Усі звинувачення, що висувалися, були надумані. Як відзначив 12 травня 2004 р. Золотоніський міськрайонний суд, документи, надані Золотоніською ОДПІ, не відповідають дійсності, — стверджує підприємець. — Суд долучив до матеріалів справи надані мною оригінали документів з мокрими печатками Золотоніської ОДПІ, які суттєво відрізнялися від тих, що знаходилися у справі. Але згодом справжні документи з мокрими печатками ОДПІ, які були долучені до матеріалів справи і відображали істинну діяльність фермерського господарства , були знищені при проведенні сдідчих дій!

18 травня 2004 року Золотоніська міжрайонна прокуратура знову вносить Черкаському апеляційному суду свою апеляцію, стверджуючи, що «вказана постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що органом досудового слідства зібрано достатньо даних, які вказують на наявність у діях Караванського складу злочинів...», а тому треба «кримінальну справу повернути до Золотоніського міськрайонного суду на новий розгляд». На нове коло. Задля чого? А щоб «добити» незговірливого фермера.

Суддівський безпредєл

2005 року Золотоніська ОДПІ звернулася до Господарського суду з позовною заявою, вимагаючи визнати Караванського винним у несплаті податкового боргу більше 100 тис. грн. Але справа по цьому боргу ще розглядалася і не була закрита в Золотоніському міскрайонному суді. Господарський суд взагалі не мав права приймати цю справу до розгляду. Проте виявилося, що навіть суддям закон не писаний.

Караванський офіційно звернувся до суду з вимогою припинити незаконні дії. Та на цю заяву ніхто не відреагував. Суддя Хабазня, розглянувши матеріали справи, виніс вердикт визнати Караванського винним у несплаті податкового боргу. Це було зроблено для того, щоб через рік оголосити фермерське господарство Караванського банкрутом.

Так і сталося. Прибуткове насправді господарство за рішенням судді Господарського суду Черкаської області Хабазні стало банкрутом. Цим же рішенням Господарський суд списав податковий борг, визначений у кримінальній справі, що на той час ще розглядалася у Золотоніському суді.

Такі дії судді визначаються Кримінальним кодексом як свідомо неправосудне рішення і втручання в діючу кримінальну справу. У будь-якій правовій державі за подібне зневажливе ставлення до Закону суддю притягнули б до відповідальності, а у нас цього самого суддю незабаром підвищили до заступника голови суду!!!

Звернення Караванського із цього приводу до вищих інстанцій повернулися до Придніпровської районної прокуратури, яка «не вбачає незаконних дій з боку судді». Просто «не вбачає» без будь-якого обгрунтування і посилання на закони. А навіщо? І так пройде!

— Господарський суд за рішенням судді Хабазні cписав податковий борг у повному обсязі кримінальної справи, — продовжує розповідь Караванський. — Це означає, що вилученим у мене майном не було погашено ні копійчини податкового боргу. Де ж тоді це майно?!

Забігаючи наперед, скажемо, що борг, у несплаті якого Хабазня визнав Караванського винним, був через деякий час скасований постановою Золотоніської ОДПІ. Тобто не міг Караванський бути винним у несплаті цього боргу, бо його насправді не існувало.

«Розтин покаже»

Ще 2002 року Караванський звертався до відповідних інстанцій з проханням зробити судову бухгалтерську експертизу, але йому, зухвало порушуючи законодавство, відмовляли. І тільки 2006 року, коли податкову і прокуратуру вже очолювали нові керівники, проведення експертизи нарешті дозволили. Але обласне керівництво далеко, а місцеве вирішило Караванського перед експертизою «попресувати».

Одного дня до його будинку з’явилися бійці спецпідрозділу з автоматами, а також представники Золотоніської прокуратури і ОДПІ з постановою на проведення психіатричної експертизи. На очах у вже звиклих до масок-шоу і обшуків односельців на Караванського наділи наручники і відвезли до диспансеру. Подібні огляди проходять підсудні, що скоїли особливо тяжкі злочини, які передбачають покарання позбавленням волі від десяти років до по життєвого ув’язнення.

Висновок судово-бухгалтерської експертизи повністю виправдовував Караванського. Золотоніська ОДПІ за результатами експертизи повністю скасувала податковий борг і всі звинувачення по кримінальним справам.

— Але золотоніський прокурор Віктор Калініченко, — розповідає Олександр Караванський, — з метою приховування незаконних дій намагається на підставі вже скасованих обвинувачень утримувати справи в Золотоніському міжрайнному суді.

18 лютого цього року має відбутися чергове, ювілейне, 150 судове засідання по справах Караванського. Від підприємця вимагають за підробленими документами визнати себе винним за ст. 212 ч.1 Кримінально-процесуального кодексу України, тобто у несплаті податків в особливо великих розмірах. Золотоніська прокуратура інкримінує йому борг в 940 гривень нібито за врожай 1999 року. Випадок безпрецедентний!

— Прокурору відомо, що підстав для звинувачень немає, — каже Олександр Караванський, — але таким чином він намагається уникнути відповідальності. Прокурор змушує, аби я визнав себе винним хоч у чомусь, щоб прикрити свою участь у розкраданні і знищенні ВАТ «Золотоніський коноплезавод», СТОВ «Золотоніські коноплі», взагалі коноплярства у районі.

Безумовно, прокуратура нізащо не хоче закривати справу як вимагає того ст. 6 п.2 КПК України — за відсутністю складу злочину. Їм потрібно закрити справу за статтею не реабілітуючою, щоб самим уникнути відповідальності за свавілля. Втративши надію добитися правди в українських судах, Олександр Караванський змушений був звернутися до Стразбурзького суду, який прийняв його справу до розгляду.

–Усі наші біди — від беззаконня тих, хто поставлений державою стояти на сторожі Закону, — констатує Караванський. — Скажіть, хіба не беззаконня те, що суддя Золотоніського суду В.О. Таратан два роки здійснював судовий розгляд справи проти мене навіть без пред’явлення мені обвинувачення. До того ж цей суддя був у 2002 році при виникненні моєї справи старшим слідчим і повинен був відмовитися від розгляду справи. Про яку неупередженість взагалі може йти мова?!

Але основний «швець» цієї справи — прокурор Золотоніського району В. Калініченко, який заради користі залишив без роботи і засобів до існування 50 працівників Золотоніського коноплезаводу, своїми незаконними діями знищив підприємство.

Незаконність дій стосовно коноплезаводу відмічали і прокуратура Черкаської області, і міністр юстиції України. Лише В. Калініченко не бачив порушень.

З 2001 року відбувається вилучення мого майна на погашення нібито податкового боргу. Серед вилученого трактор МТЗ-80. Остання 14 справа заведена на мене з подачі прокурора саме за цей трактор. Вже і рішення винесене було перед Новим роком — стягнути з Караванського податок на трактор. Але трактора цього нема, давно вилучили. Його і з обліку зняти через це неможливо.

Було б це, мабуть, смішно, якби не виявилося настільки сумним. Але, ви знаєте, я не втрачаю віру в торжество Закону, коли оборотні від закону якщо не опиняться на лаві підсудних, то будуть позбавлені права займати прокурорські і суддівські посади.








ТОП-СТАТЬИ
Номер # 6, 18.02.2009
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 690 хитов: 34413
вчера: 617/35201
время генерации: 0.0082528591156006; SQL запросов: 11