Медиагруппа «Антенна»  

Не крав? Не пив? У тюрму! Заарештовано мера Монастирища Василя Музику

Ольга Швець# 41, 24.10.2001

«Я, мер міста Монастирища, заявляю, що співробітниками УБОЗу проти мене готується провокація з метою дачі мені хабаря. Участь у цій провокації також беруть бізнесмени, яким я не дав можливості торгувати земелею у Маньківці. Попереджено мною, Василем Музикою, 25 липня 2001 року».

Цей диктофонний запис, який було зроблено 25 липня у присутності мера Черкас Володимира Олійника, двох працівників міськвиконкому і мене, Ольги Швець, сьогодні може прослухати кожний. Але самого Василя Івановича ми вже не можемо чути й бачити: 19 жовтня грандіозна операція, спрямована проти нього, таки відбулася і Музику заарештували. Три місяці уманські орли з УБОЗу маскувались у кущах, три місяці іхній чолов’яга з хабарем у кишені крутився в приймальні мера, три місяці мудрували, чаклували, «пасли» і врешті-решт таки тицьнули оті злощасні «зелені». Але тицьнули не... меру, а (тримайтесь!) у батарею в його приймальні. От як це було.

...Наприкінці вересня Василь Музика зателефонував на роботу до Олійника і повідомив, що сьогодні його по телефону шукає та людина, яка хоче дати йому хабаря з санкції УБОЗу. Мер Черкас запросив у свій кабінет свідків і приставив диктофон до телефонної слухавки. Василь Іванович повідомив, що телефонує з дому, бо не виходить на роботу, щоб уникнути зустрічі з тією людиною, яка повинна виконати завдання міліції. Але міліція, мабуть, уважно підслухала розмову Музики з Олійником, тож у той день операцію відмінила, — припускає мер Черкас.

12 жовтня у кабінеті Олійника про підготовку убозівської операції Василь Іванович розповів міським головам Жашкова та Христинівки, сільським головам Червоної Слободи і Ірклієва. УБОЗ у цей час сидів у засідці під монастирищенською мерією і з нетерпінням чекав на Музику. «Бакси» вже давно були напоготові.

Нарешті, пізно увечері 18 жовтня, до Олійника зателефонував Музика і сказав про те, що завтра може відбутись. (Цей телефонний дзвінок також зафіксований). Про провокацію, що готується, мер Черкас також повідомив координатора міста Де-Мойн (США) Боба Мікла.

19 жовтня, коли Олійник був у Києві, провокація, про яку так багато говорили по телефону і в кабінетах, нарешті відбулась. Уманські убозівці, яким вже, мабуть, терпець увірвався чекати, коли ж Музика «соізволить» взяти отого славнозвісного хабаря, полишили свої кущі. І у минулу п’ятницю «завалились» прямо до мера у кабінет з обшуком. Василь Іванович у цей час мирно бесідував у кабінеті з двома жінками. «От воно, дочекався»! — мабуть, подумав він, коли побачив у дверях орлів, в яких вже аж слинка стікала. Обшук у кабінеті мера проводився чотири з половиною години. Все перевернули догори дном, але «наркотиков и оружия, к сожалению, не нашли», хабаря — теж.

І тут ми підійшли до найцікавішого моменту. У приймальні, де півдня товклись убозівці, теж почався обшук. Хтось просунув руку за батарею, понишпорив там секунди зо дві і витяг отой загальновідомий хабар, про який Музика раніш розповів усьому світові (диктофонний запис тому підтвердження).

Меру Монастирища зразу ж заломили руки. Грошову знахідку — 500 доларів — понесли до управління УБОЗу урочисто, як прапор. На радощах, правда, забули запросити понятих і скласти протокол. Але то дрібниці порівняно з тим, що операція, яка вже остогидла і Музиці, і ментам, і замовникам, нарешті відбулася. 22 жовтня Уманський суд обрав для мера Монастирища запобіжним заходом взяття під варту. Зараз Музика знаходиться в Уманському СІЗО.

Володимир Олійник був у Монастирищі вже в суботу, 20 жовтня. Вручив начальнику Уманського УБОЗу заяву, у якій детально повідомлялося, як, починаючи з 25 липня, Музиці намагалися дати хабаря. Він тікав від того хабаря світ за очі — додому, у Черкаси, — але по меру Монастирища таки влупили. Батареєю!

Якщо припустити, що запхали гроші в батарею не убозівці, а хтось інший, то хто сказав, що це має якесь відношення до Музики? Може, прибиральниця гроші у батарею сховала? Чи, може, то була «ничка» якогось дядька Миколи, який ховав там гроші від своєї дружини-мегери? Бо хабар — це коли тобі передають гроші з рук в руки, коли купюри помічені фарбою, коли на них залишаються відбитки пальців того, хто брав хабар. Музика, звісно ж, до тих грошей і не торкався. Але як бідолаха не тікав від них, як не ховався, таки тицьнули. У батарею.

Господи, прийшла після прес-конференції Олійника до свого офісу і, хочете вірте, хочете ні, почала нишпорити по батареях. На щастя, хабаря в них ніхто закласти не встиг — знайшла лише обгризену кістку, яку на чорний день заховав наш редакційний собака Рекс, та ще якийсь чудернацький пристрій з дротиками.

Пригадую, як ще у липні Василь Іванович сказав: «Чесним людям нема чого боятися». Тепер він так не думає. Так, мабуть, не вважають і більшість міських голів, які в середині липня на спільних зборах у черкаській мерії зізнались: їх також намагались і намагаються скомпрометувати, бо є така установка.

«Вчора я мав розмову з губернатором Лук’янцем, — розповів 23 жовтня на прес-конференції Володимир Олійник. — Я відверто сказав йому, що без згоди керівництва області такі акції не проводяться. Я й досі не знаю, за що дали зірочку генерал-лейтенанта Олегу Кочегарову. Якщо за такі операції — то він, безумовно, герой. Але я не можу собі уявити, щоб цим займався генерал Шляхов або генерал Третьяков. Були такі, що займалися, але з НКВД. Я заявив Володимиру Лукичу, що це є його рівень, що інтриги — це його стиль управління областю».

Присутні на прес-конференції мер Червоної Слободи Микола Котко і мер Жашкова Віктор Крамаренко розповіли, як проти них у свій час готувалися провокації, подібні до тієї, що здійснили проти Василя Музики. «Вибори почалися. То президент лукавить, що вони почнуться з 1 січня, тому що органи місцевого самоврядування почали дискредитувати вже зараз», — сказав мер Черкас, який пройшов за останніх два роки «крим і рим».

Хтось скаже: так, Музика не винний, але буде суд — він його і виправдає. Але ж, люди добрі, — три, шість або сім місяців людина просидить за гратами, терплячи моральні і, не виключено, фізичні знущання. Його честь заплямують, преса обіллє його брудом, матір висушить горе, сім’я буде тужити за батьком. За що ця кара? За те, що друг Олійника? За те, що підтримує Тимошенко? За те, що не падає на коліна перед Лук’янцем? І за це тобі — тюрма, довгі місяці за гратами, втрата здоров’я і біль.

Навряд чи хтось ризикне передати до суду цю справу, яку юристи охарактеризували російським словом «чушь». Влада і міліція буде викручуватись як може, «копати» на Музику ще щось, щоб підкріпити дурне звинувачення — і знов зробити з себе посміховисько. Гидко...








ТОП-СТАТЬИ
Номер # 41, 24.10.2001
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 436 хитов: 13991
вчера: 780/26432
время генерации: 0.017373085021973; SQL запросов: 11