Медиагруппа «Антенна»  

Чи будемо з хлібом?

Іван СІЧОВИК# 6, 12.02.2003

"Село неначе погоріло, неначе люде подуріли..."

Сонечко все вище, а весна все ближче. Весняний же день, як відомо, рік годує. Минулої п'ятниці (14 лютого) до Черкас з'їхалося все районне начальство у супроводі місцевих керівників-аграріїв, щоб порадитись щодо стратегії подальшого розвитку сільського господарства Черкащини. Ця нарада - своєрідне відлуння недавнього подібного зібрання на загальнодержавному рівні, того самого, на якому Л.Кучмі сяйнула думка, що голуби вже несуться, провіщаючи ранню весну.

Черкаську нараду удостоїв своєю присутністю перший заступник держсекретаря Мінагропрома політики Ю.Лузан, а відкрив її губернатор В.Льошенко, який скрушно повідомив, що на київському зібранні черкаська делегація сиділа аж на балконі, а не у центрі залу, як завши. Традиційно місця делегаціям областей визначаються залежно від тих результатів, яких регіони досягли у минулому сільськогосподарському році. Черкащина ж торік вперше мала від'ємний результат.

Програмну доповідь виголосив новопризначений перший заступник голови облдержадміністрації С.Монке, і, потрібно сказати, дебют йому вдався. Виглядав він солідно, уміло оперував статистичними даними, вміло послуговувався аналітичними узагальненнями і висновками. Хоча, як не старався, а у підсумку латок на всі дірки драного лантуха у нього все ж не вистачило. Бо, як не вихваляй мудру аграрну політику Л.Кучми і його доленосні реформи, а очевидну істину не приховаєш - аграрний сектор економіки України, в тому числі і Черкащини, дійшов до крайньої межі занепаду.

Навіть сам доповідач змушений був визнати, що механізми, запроваджені в сільському господарстві, дають збої. Виробництво зерна у багатьох районах нерентабельне, чисельність великої рогатої худоби за рік зменшилась на 8 відсотків, корів - на 9. Дев'яносто відсотків сільгосппродукції закуплено посередниками за демпінговими цінами. Протягом останніх семи років нерентабельним залишається тваринництво. Знищено поголів'я, його доведеться відновлювати протягом кількох десятиліть.

Зауважимо, що про диктат здирників-посередників і Л.Кучма, і його прем'єри та місцеві посадники говорять вже не перший рік, але нічого не роблять, щоб зупинити той нахабний грабунок. Від цього потерпають не тільки селяни, у яких за безцінь скуповують результати їхньої каторжної праці, а й усі ми, бо до покупців сільгосппродукція доходить удвічі дорожчою від собівартості.

Як зазначив у своєму виступі високий київський візитер пан Лузан, з 17-ти млн. тонн зерна, яке "викинули" на ринок сільгоспвиробники, лише 380 тис. тонн продано за прозорими схемами, насіння соняшнику з 3,2 млн. тонн - всього 11 тис. тонн. Місцеві аналітики стверджують, що якби на Черкащині вся торішня сільськогосподарська продукція мала збут не через посередників, а на біржі, до обласного бюджету додатково надійшло б 46 млн. грн. Парадоксально, але живі гроші наші селяни отримали всього за 7 відсотків своєї продукції. Ліберальне ставлення владців до фігурантів тих оборудок наводить на думку, що і їм від цього перепадає немала дещиця.

Серед проблем, які сьогодні обсіли український АПК, однією з найболючіших є відсутність оборотних коштів. Іде весна, а у багатьох господарств немає за що придбати матеріально-технічні засоби, необхідні для проведення комплексу весняно-польових робіт. Всього на ці потреби області треба витратити близько 320 млн. грн., частину з яких планується залучити у вигляді кредитів комерційних банків. Але банкіри поки що не поспішають відкривати гаманці, оскільки з минулорічних кредитів сільгоспвиробники ще не повернули їм 66,5 млн. грн. На недобросовісних партнерів скаржився, зокрема, і директор черкаської філії банку "Аваль" О.Скічков, який, проте, навів досить промовисті факти ефективної віддачі коштів, вкладених у сільське господарство. Проблему коштів загострює імовірне збільшення обсягів польових робіт цієї весни, адже більше ніж на 20-ти відсотках площ озимина загинула, на значних площах - зріджена. Для пересіву і насіву потрібно буде додатково придбати насіння, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту посівів. На день проведення наради мінеральних добрив було придбано лише 13 тис. тонн, і це при потребі 95 тис. тонн у фізичній вазі.

Своє бачення шляхів вирішення проблеми міндобрив виклав народний депутат Б.Райков, донедавна - керівник черкаського "Азоту". Щоправда, почав він "за здравіє" - з вірнопідданського славослів'я — мовляв, «президент и государство уделяют большое внимание сельскому хозяйству" . Стиль і зміст для цього пана звичні. Далі він запропонував, щоб на виробництво мінеральних добрив в Україні витрачався вітчизняний газ, а не російський, що дозволить значно їх здешевити і зробити більш доступними для селян. Справді, думка слушна, але є сумнів щодо того, куди такі добрива підуть - в українське село або на одеський припортовий завод і далі - за океан. Подібна схема - давно і чітко напрацьована. Та й відомо, що добутий в Україні газ йде в основному на комунальні потреби, і якщо його замінити російським або туркменським, то різницю з власної кишені платитиме пересічний громадянин.

Чимало дифірамбів на нараді чулося й на адресу земельної реформи, яка, на думку її апологетів, зробила селян реальними власниками землі - мовляв, жодний селянин в Україні не відмовився від земельного паю. От тільки глибокого аналізу того, що селяни усе ж мають від тих паїв, зроблено не було. Натомість скоромовкою сказано, що земельна реформа не призвела до радикальних змін у сільськогосподарському виробництві. Тривожились виступаючі і щодо відсутності законодавчого забезпечення цілісності великих земляних масивів, які дозволяють застосовувати новітні технології, сучасну високопродуктивну техніку, зберігати і примножувати родючість грунтів, одержувати дешеву, екологічно чисту, якісну продукцію.

Через два роки закінчується дія мораторію на вільний продаж землі, і може статися так, що власникам паїв буржуї запропонують вигідні умови продажу. Чи залишиться тоді земля у власності тих, хто її обробляє, а чи вона перейде у руки земельних спекулянтів? Як влучно висловився з цього приводу директор агрофірми "Маяк" Золотоніського району Микола Васильченко: "Землю візьмуть люди з грошима, але без мозгів". Йому - селянину за походженням і духом, дбайливому господарю землі, болить її подальша доля. Останнім часом на державному рівні все чутнішими стають волання про надання амністії нечесно заробленим коштам. Може, саме вони і підуть на викуп земельних паїв? Якось на засіданні профільного Комітету ВР під час презентації нового Земельного кодексу академік В.Шепа сказав: "У нас земельна реформа ще не розпочалася. Вона розпочнеться тоді, коли проллється кров за межу". Страшні і пророчі слова!

На жаль, лише побіжно говорилося на тій нараді про соціальні проблеми села, які в останні роки наростають ніби снігова лавина. Сьогодні на Черкащині у сільській місцевості проживає половина населення області, більшість якого пенсіонери або люди передпенсійного віку. Здебільшого живуть вони в умовах натурального господарства і не можуть задовольнити найнеобхідніші життєві потреби. Держава-банкрут не має можливості надати ефективну підтримку ні сільськогосподарському виробництву, ні селу як замкнутій соціальній сфері, де люди не лише працюють, а й продовжують рід, плекають самобутню українську культуру і мову, бережуть вироблені попередніми поколіннями моральні засади. Ніяк не дотумкають наші горе-реформатори, що український селянин і західний сільськогосподарський робітник — це далеко не одне й те ж. Наші селяни живуть там, де жили їхні діди-прадіди, і обробляють ту землю, що і їхні пращури - зрештою, вони невіддільні від природи, яка їх оточує. А якщо завтра на селі з'являться нові хазяї, для яких прибуток над усе, то хіба дбатимуть вони про соціальну інфраструктуру, про пенсіонерів, про дітей? "Село наше у держави, наче Попелюшка у злої мачухи", - влучно сказала директор СТОВ "Колос" Тальнівського р-ну Кутова.

Проблиском світла у суцільній темряві був виступ на нараді згаданого вище М.Васильченка. Нині господарство, яке він очолює, як і ще декілька подібних, ніби оази у пустелі, які переконливо демонструють величезні потенційні можливості українського села. Навкруг тваринництво збиткове, а у "Маяку" - рентабельне. Щоправда, окрім яловичини, хоча бичків господарство здає вищої вгодованості, але це вже проблема загальнодержавна, на яку зверхники чомусь уперто закривають очі, нема на що пожалітись. Торік агрофірма, маючи загальний прибуток 3 млн. 341 тис. грн., витратила на соціально-культурні і побутові потреби 560 тис. грн., а ще 500 тис. грн. на поліпшення умов праці тваринників.

Такий рівень господарювання дає можливість виплачувати усім працюючим, а тут їх 800 чоловік, достойну зарплату, оновлювати техніку, 90 відсотків якої - зарубіжні машини і механізми. І ніякого секрету у цих досягненнях немає. Просто М.Васильченко, як мудрий і досвідчений керівник, зумів переконати селян у необхідності збереження великого майнового комплексу. "Жодного болта і жодної гайки не пропало, - з гордістю говорить він, - вся техніка, в тому числі і списана, стоїть на машинному дворі."

Від себе додамо, що таких господарств, як "Маяк", на Черкащині, як і в усій Україні, були б не одиниці, а сотні, якби заповзятливі реформатори упродовж більше ніж десять років не трясли українське село, як чорт грушу, намагаючись підігнати його під вимоги і стандарти МВФ та заокеанських порадників. Застеріг М.Васильченко і від надмірного ажіотажу навколо національної трагедії - голодомору 33-го року, бо у 2002-му році цей апокаліпсис міг би повторитись. Як вважають аналітики, існує реальна загроза того, що через брак коштів у матеріально-технічних засобів ярі культури на 20-30-ти відсотках орних земель не будуть посіяні.

Фермер-садівник із Звенигородського р-ну М.Олійник, з посиланням на конкретні економічні показники, розповів про результати своєї співпраці з голландськими колегами. Вони справді вражаючі і засвідчують, що садівництво на Черкащині, при застосуванні новітніх технологій і перспективних сортів, може бути надзвичайно прибутковою галуззю.

Завершив нараду губернатор В.Льошенко, який ще раз восславлив земельну реформу, хоча стан матеріально-технічного забезпечення наступної весняно-польової кампанії визнав незадовільним, в тому числі з нагромадженням мінеральних добрив. Нереальною видається і його вимога до керівників районів наростити поголів'я худоби до рівня, який був на початку 2002-го року. Адже розпродаж ВРХ і свиней в області триває, бо ж інших шляхів нагромадження коштів і розрахунків по кредитах більшість господарств не мають.

Потрібно сказати, що ті учасники наради, з якими кореспондент "Антенны" мав змогу поспілкуватись, досить скептично оцінювали наміри, задекларовані обласним керівництвом (утім, як і державним). За 10 і так далі років різних далекосяжних програм, спрямованих на відродження сільського господарства, було прийнято більше ніж достатньо, але всі вони так і залишились на папері. Від себе додамо лише такий відомий одеський вислів: "Якщо дім утіх не дає прибутку, то потрібно міняти не ліжка, а контингент, який надає послуги". Не можуть витягти з провалля український АПК ті, хто його туди скинув.









ТОП-СТАТЬИ
Номер # 6, 12.02.2003
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ Замість суду — житловий будинок для еліти? Фронтовий щоденник: Як працюють фронтові шпиталі Фронтовий щоденник: Військовий капелан про свою роботу на війні Олимпиада 2022: новичок в лидерах. Фронтовий щоденник: Як Черкащани живуть на війні Репотажі з фронту Сьогодні в телеефірі Антени-плюс: Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" для мобільних мереж 2G та 3G Інтернет-трансляція телеканалу "Антена" Чому москалі такі?
Дайджест Вартість проїзду у громадському транспорті малє становити не вище 2,7 грн? Спроба переворота в Україні призначена на 22 лютого? Откровения российского окупанта: почему он убивает украинцев? (відео) В Лугандоні вважають наше сало наркотиком! Экономика РФ летит в пропасть Унікальний вітровий генератор зробив винахідник з Черкащини Народний синоптик прогнозує теплу зиму О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?
Главная | Новости | Статьи | О нас | Выпуск новостей (видео) | Он-лайн трансляция «Антенна-плюс»
bigmir)net TOP 100
©«Антенна», 2009
посетителей: 64 хитов: 619
вчера: 580/19299
время генерации: 0.0084850788116455; SQL запросов: 11